Роботодавець не виплачує нараховану зарплату: що може зробити працівник для її отримання?

Насамперед працівнику слід звернутися з письмовою заявою до роботодавця про виплату заборгованої суми заробітної плати

Держпраці наголошує, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом (ст. 43 Конституції України). Працівник має право на оплату своєї праці на підставі укладеного трудового договору (ст. 21 Закону України «Про оплату праці», далі – Закон про оплату праці).

Заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу (ст. 94 Кодексу законів про працюУкраїни, далі – КЗпП).

Оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку.

Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їхньої черговості (ст. 97 КЗпПст. 1524 Закону про оплату праці).

 

Коли повинна виплачуватись заробітна плата

Зарабітна плата повинна виплачуватися працівникові регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів – представниками, обраними і уповноваженимми трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів – представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки(посадового окладу) працівника.

Заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше, ніж за три дні до початку відпустки (ст. 115 КЗпПст. 24 Закону про оплату праці).

Затримка виплати заробітної плати навіть на один і більше днів є порушенням строків виплати.

Невиплата заробітної плати є посяганням на право на саме життя (правова позиція Конституційного Суду України, викладена в його Рішенні від 29 січня 2008 року №2-рп/2008, за якою право заробляти собі на життя є невід’ємним від права на саме життя, оскільки останнє є реальним лише тоді, коли матеріально забезпечене (абз. 2 пп. 6.1.1 пп. 6.1 п. 6 мотивувальної частини).

 

Що робити працівнику, якщо роботодавець не виплачує нараховану заробітну плату:

  • звернутись з письмовою заявою до роботодавця про виплату заборгованої суми заробітної плати;
  • якщо безпосередні переговори з роботодавцем не призвели до результату, та заробітну плату не виплачено, необхідно звернутися із заявою до профспілки про вирішення питання виплати заробітної плати;
  • наступна інстанція – комісія по трудових спорах: трудовий спір підлягає розглядові в комісії по трудових спорах, якщо працівник самостійно або з участю профспілкової організації, що представляє його інтереси, не врегулював розбіжності при безпосередніх переговорах з власником або уповноваженим ним органом;
  • у разі, якщо комісія по трудових спорах не створена, або працівник не погоджується з рішенням комісії, робітник має право звернутися до місцевого суду про примусове стягнення заборгованості із виплати заробітної плати.

На будь якому етапі працівник має можливість звернутися до Держпраці або її територіальних органів із скаргою на дії роботодавця.

У зв’язку із порушенням строків виплати заробітної плати, якщо затримка становить більше 1 календарного місяця, провадиться компенсація працівникам втрати частини заробітної плати відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством. Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (ст. 34 Закону про оплату праціЗакон України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати»).

Контроль за додержанням законодавства про оплату праці здійснюють: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю; податкові органи. Громадський контроль за додержанням законодавства про оплату праці здійснюють професійні спілки (ст. 35 Закону про оплату праці).

Компенсуєте фізособі-орендодавцю комунальні платежі: як відобразити в ф. №1ДФ?

Податковий агент – орендар у ф. №1ДФ суму сплачених комунальних платежів, які згідно з договором оренди не включаються до орендної плати, та відшкодовуються фізособі-рендодавцю, відображає під ознакою «126»

ДПС у Тернопільській області розповідає, що відповідно до ст. 759 ЦКУ за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ст. 762 ЦКУ за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги» відповідно до ст. 1 розд. І якого індивідуальний споживач – фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об’єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розд. IV ПКУ, відповідно до пп. 163.1.1 якого об’єктом оподаткування фізичної особи – резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Доходи, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку визначені п. 164.2 ПКУ, зокрема, дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ) у вигляді суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов’язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з розд. IV ПКУ.

Згідно з пп. 170.1.1 та 170.1.2 ПКУ податковим агентом платника податку – орендодавця щодо доходу, отриманого від надання нерухомості в оренду (суборенду, емфітевзис), житловий найм (піднайм) є орендар.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку встановленому ст. 168 ПКУ.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18%, визначену в ст. 167 ПКУ.

Форма податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (далі – Податковий розрахунок за ф. №1ДФ) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затверджені наказом Мінфіна від 13.01.2015 р. №4 (далі – Порядок №4).

Згідно із Довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку №4, дохід, отриманий платником податку у вигляді додаткового блага відображається податковим агентом у податковому розрахунку за ф. №1ДФ під ознакою «126».

Враховуючи викладене, податковий агент – орендар у податковому розрахунку за ф. №1ДФ суму сплачених комунальних платежів за спожиті ним комунальні послуги, яка згідно договору оренди не включається до орендної плати, та відшкодовується фізичній особі – орендодавцю, відображає як дохід отриманий у вигляді додаткового блага під ознакою «126».

Як припинити юрособу шляхом її ліквідації: роз'яснює Мін'юст

Юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації

У Центрально-Західному міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції (м. Хмельницький) роз'яснили, як припинити юридичну особу шляхом її ліквідації.

Норми ст. 104 ЦКУ встановлюють, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.

Порядок припинення юридичної особи в процесі відновлення її платоспроможності або банкрутства встановлюється Кодексом з процедур банкрутства.

Особливості припинення банку як юридичної особи встановлюються законами «Про банки і банківську діяльність»«Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Відповідно до ст. 105 ЦКУ учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи, зобов'язані:

  • протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію;
  • призначити ліквідаційну комісію (виконання функції якої може бути покладено на орган управління юридичної особи), її голову або ліквідатора та встановити порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог (не може становити менше двох і більше шести місяців).

До ліквідаційної комісії або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи.

Підстави та порядок ліквідації юридичної особи встановлені ст. 110 – 111 ЦКУ.

Закон «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (далі – Закон) передбачає процедуру державної реєстрації припинення юридичної особи шляхом її ліквідації.

1 етап: Державна реєстрація рішення про припинення юридичної особи шляхом ліквідації, для якої подаються:

  1. примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) відповідного рішення (повинно відповідати вимогам спеціального законодавства та установчих документів юридичної особи);
  2. примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) документа, яким затверджено персональний склад ліквідаційної комісії або ліквідатора, реєстраційні номери облікових карток платників податків (або відомості про серію та номер паспорта – для осіб, які мають відповідну відмітку в паспорті), порядок та строк заявлення кредиторами своїх вимог, – у разі відсутності зазначених відомостей у рішенні про припинення шляхом ліквідації.

Вказані відомості обов'язково вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (п. 26 ч. 2 ст. 9 Закону).

Для державної реєстрації рішення про скасування рішення про припинення юридичної особи шляхом ліквідації подається примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) відповідного рішення.

Для державної реєстрації зміни складу ліквідаційної комісії, голови комісії або ліквідатора – подається примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) відповідного рішення.

2 етап: Державна реєстрація припинення юридичної особи в результаті її ліквідації, після закінчення процедури припинення, але не раніше закінчення строку заявлення вимог кредиторами, подаються:

  1. заява про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її ліквідації;
  2. довідка архівної установи про прийняття документів, що відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню.

Крім того, певні вимоги до оформлення документів, що подаються для державної реєстрації, передбачено також ст. 15 Закону (п. 1 – 713 – 1416 ч. 1) та ч. 3 ст. 34 Закону «Про нотаріат».

Проведення зазначених вище реєстраційних дій здійснюється без справляння адмінзбору.

Закон у ч. 6, 7 статті 25 визначає підстави та порядок проведення спрощеної процедури державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації.

Виключні підстави для зупинення розгляду документів та відмови у державній реєстрації визначено ст. 27 та 28 Закону відповідно.

Наприклад, щодо відмови, то підставою може бути те, що документи для державної реєстрації припинення юридичної особи подані:

  • щодо юридичної особи, що припиняється в результаті її ліквідації та є засновником (учасником) інших юридичних осіб та/або має не закриті відокремлені підрозділи, та/або є засновником третейського суду;
  • щодо юридичної особи, що ліквідується, стосовно якої надійшли відомості про наявність заборгованості із сплати податків і зборів та/або наявність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
  • щодо юридичної особи, стосовно якої надійшли відомості про наявність заборгованості із сплати страхових коштів до Пенсійного фонду та фондів соціального страхування, тощо.

Юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації

 

У Центрально-Західному міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції (м. Хмельницький) роз'яснили, як припинити юридичну особу шляхом її ліквідації.

Норми ст. 104 ЦКУ встановлюють, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.

Порядок припинення юридичної особи в процесі відновлення її платоспроможності або банкрутства встановлюється Кодексом з процедур банкрутства.

Особливості припинення банку як юридичної особи встановлюються законами «Про банки і банківську діяльність»«Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Відповідно до ст. 105 ЦКУ учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи, зобов'язані:

  • протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію;
  • призначити ліквідаційну комісію (виконання функції якої може бути покладено на орган управління юридичної особи), її голову або ліквідатора та встановити порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог (не може становити менше двох і більше шести місяців).

До ліквідаційної комісії або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи.

Підстави та порядок ліквідації юридичної особи встановлені ст. 110 – 111 ЦКУ.

Закон «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (далі – Закон) передбачає процедуру державної реєстрації припинення юридичної особи шляхом її ліквідації.

1 етап: Державна реєстрація рішення про припинення юридичної особи шляхом ліквідації, для якої подаються:

  1. примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) відповідного рішення (повинно відповідати вимогам спеціального законодавства та установчих документів юридичної особи);
  2. примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) документа, яким затверджено персональний склад ліквідаційної комісії або ліквідатора, реєстраційні номери облікових карток платників податків (або відомості про серію та номер паспорта – для осіб, які мають відповідну відмітку в паспорті), порядок та строк заявлення кредиторами своїх вимог, – у разі відсутності зазначених відомостей у рішенні про припинення шляхом ліквідації.

Вказані відомості обов'язково вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (п. 26 ч. 2 ст. 9 Закону).

Для державної реєстрації рішення про скасування рішення про припинення юридичної особи шляхом ліквідації подається примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) відповідного рішення.

Для державної реєстрації зміни складу ліквідаційної комісії, голови комісії або ліквідатора – подається примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) відповідного рішення.

2 етап: Державна реєстрація припинення юридичної особи в результаті її ліквідації, після закінчення процедури припинення, але не раніше закінчення строку заявлення вимог кредиторами, подаються:

  1. заява про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її ліквідації;
  2. довідка архівної установи про прийняття документів, що відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню.

Крім того, певні вимоги до оформлення документів, що подаються для державної реєстрації, передбачено також ст. 15 Закону (п. 1 – 713 – 1416 ч. 1) та ч. 3 ст. 34 Закону «Про нотаріат».

Проведення зазначених вище реєстраційних дій здійснюється без справляння адмінзбору.

Закон у ч. 6, 7 статті 25 визначає підстави та порядок проведення спрощеної процедури державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації.

Виключні підстави для зупинення розгляду документів та відмови у державній реєстрації визначено ст. 27 та 28 Закону відповідно.

Наприклад, щодо відмови, то підставою може бути те, що документи для державної реєстрації припинення юридичної особи подані:

  • щодо юридичної особи, що припиняється в результаті її ліквідації та є засновником (учасником) інших юридичних осіб та/або має не закриті відокремлені підрозділи, та/або є засновником третейського суду;
  • щодо юридичної особи, що ліквідується, стосовно якої надійшли відомості про наявність заборгованості із сплати податків і зборів та/або наявність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
  • щодо юридичної особи, стосовно якої надійшли відомості про наявність заборгованості із сплати страхових коштів до Пенсійного фонду та фондів соціального страхування, тощо.

Зробили помилку в формі №1ДФ: як виправити?

Порядок заповнення звітного нового та уточнюючого податкових розрахунків є однаковим. Для виключення одного помилкового рядка з попередньо введеної інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у графі 9 указати «1». Для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи і у графі 9 указати «0»

Фахівці ДПС у Чернівецькій області повідомляють, що відповідно до пп. «б» п. 176.2 ПКУ особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Форма та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) затверджені наказом Мінфіна від 13.01.2015 р. №4.

Порядок заповнення звітного нового та уточнюючого податкових розрахунків є однаковим. Звітний новий та уточнюючий податкові розрахунки подаються на підставі інформації з попередньо поданого податкового розрахунку і містять інформацію лише за рядками й реквізитами, які уточнюються. Для заповнення також використовується інформація з повідомлень про виявлені помилки, які відправляються контролюючими органами до податкового агента.

Коригування показників розд. I: для виключення одного помилкового рядка з попередньо введеної інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у графі 9 указати «1» – на виключення рядка; для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи і у графі 9 указати «0» – на введення рядка; для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно виключити помилкову інформацію та ввести правильну інформацію, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію.

У такому разі в першому рядку в графі 9 указується «1» – рядок на виключення, а в другому – «0» – рядок на введення. 

Коригування показників розд. II: підрозділ «Оподаткування процентів»: для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Оподаткування процентів – виключення**» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Оподаткування процентів» відобразити правильну інформацію;

підрозд. «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею»: для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею – виключення***» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею» відобразити правильну інформацію;

підрозд. «Військовий збір»: для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Військовий збір – виключення****» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Військовий збір» відобразити правильну інформацію.

 

Від редакції: Пам'ятайте, що до кінця карантину за виправлення помилок зроблених під час його дії, фінансових штрафів не буде. Але від адмінштрафів податкових агентів не звільнено. З 23 травня діють нові податкові штрафи за помилки в ф. №1ДФ. Вони поширюються на всіх податкових агентів. За перше порушення слід чекати штраф у 1020 грн, за наступні протягом року – 2040 грн. В яких саме випадках може бути накладено штраф, читайте тут.

Як оплачувати працю працівника під час карантину?

Роботодавці можуть отримати від працівників письмові заяви про те, що вони мають належні умови для роботи вдома або можуть виходити на роботу та виконувати деякі доручення роботодавця. У цьому випадку не йдеться про зміну істотних умов праці

 

Головний державний інспектор відділу з питань експертизи умов праці управління з питань праці ГУ Держпраці у Дніпропетровській області Юрій  Остренко надав наступне роз’яснення.

Конкретні рекомендації для роботодавців на період карантину передбачені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 № 530-ІХ (далі - Закон № 530). Цей Закон набув чинності 17.03.2020 (опубліковано у газеті «Голос України» від 17.03.2020 № 51).

По-перше, передбачено підставу збільшення кількості днів неоплачуваної відпустки за угодою сторін у разі карантину. Зокрема, згідно із Законом № 530 передбачено нові однакові за змістом зміни до ст. 84 КЗпП України (п. 1 розд. І) та статті 26 Закону України «Про відпустки» (п. 6 розд. І). Так, у разі встановлення Кабінетом міністрів України карантину відповідно до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 №1645-III (Закон №1645-III) строк перебування у відпустці без збереження заробітної на період карантину не включається у загальний строк, встановлений ч. 2 ст. 84 КЗпП України та частини 1 статті 26 Закону України «Про відпустки» (далі – Закон України про відпустки).

Отже, відповідно до оновлених норм неоплачувана відпустка за угодою між працівником та роботодавцем буде надаватися:

  • за сімейними обставинами» строком не більш як 15 календарних днів на календарний рік;
  • на період карантину така відпустка може бути надана на весь час карантину; за заявою працівника;
  • за згодою роботодавця, постановою КМУ від 11.03.2020 № 211 карантин введено відповідно до ст. 29 Закону №1645-III. А отже, у зазначеній ситуації вже може бути надано неоплачувану відпустку без обмеження тривалості 15 календарних днів на рік. При цьому працівник у заяві на її надання має посилатися саме на норму ч. 4 ст. 84 КЗпП України та ч. 3 статті 26 Закону України «Про відпустки», наприклад, вказавши так: «Прошу надати мені відпустку без збереження заробітної плати відповідно до ч. 4 ст. 84 КЗпП та ч. 3 ст. 26 Закону про відпустки, вказати бажану дату початку відпустки, до закінчення карантину чи -  конкретну дату»;
  • легалізовано роботу вдома відповідно до пп. 1 п. 2 розд. ІІ Закону №530 роботодавець може доручити працівникові, виконувати протягом певного періоду роботу, визначену трудовим договором, вдома, надавати працівнику за його згодою відпустку.

Роботодавці можуть отримати від працівників письмові заяви про те, що вони мають належні умови для роботи вдома або можуть виходити на роботу та виконувати деякі доручення роботодавця. В цьому випадку не йдеться про зміну істотних умов праці за ст. 32 КЗпП України, тому попереджати працівників за 2 місяці не потрібно.

За роботу вдома працівник отримує ту ж оплату, що і при роботі на робочому місці. Можлива виплата компенсації за використання інструментів та механізмів (ст. 125 КЗпП України).

Стосовно ж норми про відпустку, вважаємо, що вона свідчить про надання, зокрема, щорічної відпустки та інших відпусток, на які має право працівник, поза  графіком  відпусток. Зважаючи на те, що в нормі пп. 1 п. 2 розд. ІІ Закону №530 нічого не сказано про вид відпустки, ця норма стосується як оплачуваної відпустки (усі щорічні, додаткова «на дітей», «бойова», «чорнобильська»),  яку можна надавати поза графіком відпусток, так і відпусток без збереження зарплати. Але у будь-якому разі працівник має погодитися використати таку відпустку. В жодному разі навіть за наявності такої норми роботодавець не може змушувати працівника використати будь-яку відпустку - має бути досягнута згода сторін: з одного боку роботодавець пропонує, з іншого - працівник не проти.

За ініціативою власника підприємства, установи, організації або уповноваженого органу може змінюватися режими роботи органів, закладів, підприємств, установ, організацій, зокрема, щодо прийому та обслуговування фізичних та юридичних осіб  (пп. 2 п. 2 розд. ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 530).

Крім того. для працівників, підрозділи яких перебувають у стані простою, в тому числі на період оголошення карантину, встановленого Кабінетом міністрів України, згідно з ст. 113 КЗпП України передбачено компенсацію з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

Частково таку компенсацію відшкодовує роботодавцям, за їх зверненнями, Державна служба зайнятості згідно з Порядком фінансування виплат по частковому безробіттю та надання допомоги по частковому безробіттю, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 07.02.2009 №45 (далі – Порядок №45).

Як повернути помилково сплачений податок через Е-кабінет?

В Е-кабінеті Заява про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені може бути подана за ідентифікатором форми J 1302001 (для юридичних осіб) F 1302001 (для фізичних осіб)

У Головному управлінні ДПС у Луганській області повідомили. Відповідно до п. 43.1 ПКУ помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків (п. 43.2 ПКУ).

Повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня її виникнення.

Заява про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені (далі – заява) подається платником податків до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми.

У заяві платник повинен зазначити назву помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу, його суму, дату сплати і реквізити з платіжного документа, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім’я якого відкрито рахунок, та МФО Казначейства), та визначити напрям(и) перерахування помилково та/або надміру сплачених коштів, що повертаються:

  • на поточний рахунок платника податку в установі банку;
  • на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС, незалежно від виду бюджету;
  • у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Додатково до заяви платник може подати копію платіжного документа, на виконання якого помилково та/або надміру сплачений платіж перераховано до бюджету.

При цьому, заява може бути подана платником в електронній формі через Електронний кабінет з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу. Доступ до Електронного кабінету: https://cabinet.tax.gov.ua або через вебпортал ДПС.

В Електронному кабінеті Заява про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені може бути подана за ідентифікатором форми J 1302001 (для юридичних осіб) F 1302001 (для фізичних осіб) або у довільній формі через меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету.

Які обов'язкові реквізити повинні мати Z-звіти та Х-звіти при роботі з ПРРО?

В програмних рішеннях «ПРРО Каса» та «ПРРОсто», які надаються Державною податковою службою на безоплатній основі, на даний час не реалізовано можливість створення ПРРО X-звітів

 

Податківці у підкатегорії 109.24 «ЗІР» зазначили, що Z-звіт, що створюється програмним реєстратором розрахункових операцій (далі – ПРРО) повинен містити такі обов’язкові реквізити:

  • назву і адресу господарської одиниці;
  • індивідуальний номер платника, перед яким друкуються великі літери «ПН». У разі коли суб’єкт підприємницької діяльності не зареєстрований як платник ПДВ, замість індивідуального номера платника повинен бути надрукований ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб), а замість літер «ПН» – літери «ІД»;
  • фіскальний номер ПРРО, перед яким друкуються великі літери «ФН».

При цьому, Z-звіт повинен містити такі додаткові дані по підсумках за зміну:

сума продаж за сплатами в розрізі типів оплати;

сума повернень по видаткових чеках в розрізі типів оплати;

за сумами продажу:

  • обіг по групах товарів;
  • податок по групах товарів;

за сумами повернення:

  • обіг по групах товарів;
  • податок по групах товарів;
  • сума службового внесення;
  • сума службової видачі;
  • загальна кількість чеків (за винятком відкриття і закриття зміни);
  • кількість видаткових чеків;
  • номер останнього чеку.

Водночас, в програмних рішеннях «ПРРО Каса» та «ПРРОсто», які надаються Державною податковою службою на безоплатній основі, на даний час не реалізовано можливість створення ПРРО X-звітів.  

Керівник захворів: хто може підписати електронну звітність?

При тимчасовій відсутності (відпустка, лікарняний) директора на сформовану електронну звітність накладаються ЕЦП посадових осіб, яким делеговано право підпису, шляхом направлення Повідомлення, яке прийняте ДПС

ДПС у Тернопільській області розповідає, що подання документів в електронній формі здійснюється платниками відповідно до норм ПКУ та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Мінфіна від 06.06.2017 р. №557 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 №261) (далі – Порядок №557), на підставі договору про визнання електронних документів (далі – Договір), який укладається шляхом приєднання автора електронного документа (далі – автор) до договору в цілому шляхом надсилання будь-якого електронного документа, який надійшов у встановленому форматі (стандарті) з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг і прийнятий вперше контролюючим органом.

Відповідно до п. 2 розд. ІІ Порядку №557 автор створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису чи печатки, керуючись Порядком №557, а також Договором (крім фізичних осіб, які не є самозайнятими особами).

Створення електронного документа завершується накладанням на нього кваліфікованого електронного підпису підписувача (підписувачів) та печатки (за наявності).

Автор має право отримати кваліфіковану електронну довірчу послугу у будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Згідно із абз. 2 пп. 48.5.1 ПКУ достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність накладеного на електронний документ кваліфікованого електронного підпису чи печатки платника податку.

Для надання права підпису електронних документів іншим особам, яким делеговано право підпису, автор повідомляє про таких осіб контролюючий орган, на обліку в якому перебуває автор, шляхом направлення повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого електронного підпису (далі – Повідомлення) в електронному вигляді за формою згідно з додатком 2 до Порядку №557.

Пунктом 4 розд. ІІІ Порядку №557 передбачено, що до Повідомлення вноситься інформація про підписувача (підписувачів), якому (яким) надається право підпису електронних документів. На сформоване Повідомлення першими накладаються кваліфіковані електронні підписи усіх осіб, включених до Повідомлення, у порядку черговості їх внесення до Повідомлення, після них – кваліфікований електронний підпис керівника і останньою – печатка (за наявності).

Перша квитанція, що формується за результатами зазначеної в п. 7 розд. II Порядку №557 автоматизованої перевірки Повідомлення, надсилається автору протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі – протягом перших двох годин наступного операційного дня.

Друга квитанція формується автоматично та є підтвердженням про прийняття або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі Повідомлення.

Враховуючи вищезазначене, у разі тимчасової відсутності (відпустка, лікарняний) головного бухгалтера на сформовану податкову звітність в електронному вигляді накладаються кваліфікований електронний підпис керівника (директора) та печатка (за наявності).

При тимчасовій відсутності (відпустка, лікарняний) директора (керівника) на сформовану податкову звітність в електронному вигляді накладаються кваліфіковані електронні підписи посадових осіб, яким делеговано право підпису, шляхом направлення Повідомлення, яке прийняте контролюючим органом, у такому порядку:

  • першим – головного бухгалтера;
  • другим – особи, зазначеної у Повідомленні з типом підпису «Директор»;
  • третім – печатка (за наявності).

ФОП припиняє діяльність: які рахунки закрити?

У разі припинення підприємницької діяльності рахунки для підприємницької та незалежної професійної діяльності підлягають закриттю. Рахунки, які були відкриті для власних потреб, обов’язковому закриттю не підлягають

ДПС у Чернівецькій області нагадує, що днями, відбулась он-лайн конференція на тему «Застосування податкових сервісів: переваги подання звітності в електронному вигляді». На запитання платників відповідала в.о. заступника начальника ДПС у Чернівецькій області Тетяна Булавка.

Крім того, під час даної комунікації платники отримали інформацію щодо порядку отримання послуг електронного цифрового підпису (ЕЦП). Відтак, при спілкуванні п. Тетяна акцентувала увагу платників, що інформаційно-довідковий департамент ДПС – єдиний в Україні кваліфікований надавач електронних довірчих послуг, який надає електронні довірчі послуги усім без винятку суб’єктам господарювання, органам державної влади, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам і організаціям усіх форм власності та фізичним особам на безоплатній основі.

Пропонуємо вашій увазі відповіді на найбільш актуальні запитання, які надійшли від запитувачів під час проведення заходу.

Де платник може ознайомитись з інформацією щодо режиму роботи, розміщення пунктів обслуговування (відокремлених пунктів реєстрації) користувачів Кваліфікованого надавача ЕДП ІДД ДПС та переліком документів, необхідних для отримання ЕДП?

Детальну інформацію щодо режиму роботи, розміщення пунктів обслуговування (відокремлених пунктів реєстрації) користувачів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – КН ЕДП ІДД ДПС) можна отримати на офіційному інформаційному ресурсі КН ЕДП ІДД ДПС (www.acskidd.gov.ua) за посиланням: Головна/«Контакти»/«Пункти обслуговування» або Головна/«Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО»/«Пункти обслуговування».

Перелік документів, необхідних для отримання електронних довірчих послуг, наведено у розділі «Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО» офіційного інформаційного ресурсу КН ЕДП ІДД ДПС (www.acskidd.gov.ua/Головна/«Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО»), у підрозділі «Підготовка документів та реєстрація».

Звертаємо увагу, що з метою забезпечення надання кваліфікованих електронних довірчих послуг на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню COVID-19 на території України, КН ЕДП ІДД ДПС здійснює надання електронних довірчих послуг лише за попереднім записом до відповідного відокремленого пункту реєстрації.

Телефон для запису у підрозділі Кваліфікованого надавача ЕДП Інформаційно-довідкового департаменту ДПС при Головному управлінні ДПС у Чернівецькій області: (0372)51-43-79. Адреса:  м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, буд. 200а, 1-й пов.,  каб. 110. 

Де платник може ознайомитись з інформацією щодо повторного (дистанційного) формування сертифікатів за електронним запитом та за яких умов їх можна сформувати?

Детальну інформацію щодо повторного (дистанційного) формування сертифікатів за електронним запитом розміщено на офіційному інформаційному ресурсі Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – КН ЕДП ІДД ДПС) (https://acskidd.gov.ua).

Повторне (дистанційне) формування сертифікатів за електронним запитом можна здійснити онлайн на офіційному інформаційному ресурсі КН ЕДП ІДД ДПС за посиланням: Головна/«Повторне (дистанційне) формування сертифікатів за електронним запитом»/ On-line (https://acskidd.gov.ua/manage-certificates) або за допомогою програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1».

Для початку використання сервісу повторного (дистанційного) формування сертифікатів за електронним запитом за допомогою програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1» платнику необхідно встановити актуальну версію безкоштовного програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1», яка доступна для завантаження за посиланням: Головна/«Повторне (дистанційне) формування сертифікатів за електронним запитом»/«За допомогою Користувача ЦСК» або Головна/«Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО»/«Програмне забезпечення»/«Засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки - «ІІТ Користувач ЦСК-1»/«Інсталяційний пакет «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1 (версія:1.3.1.46)».

Додатково звертаємо увагу, всім клієнтам КН ЕДП ІДД ДПС рекомендовано переглянути Відеоінструкцію по повторному формуванню сертифіката за електронним запитом.

Також детальний опис по роботі сервісу та перелік можливих помилок розміщено у відповідних розділах Настанови користувача.

Слід зазначити, що скористатися сервісом повторного (дистанційного) формування сертифікатів зможуть лише ті користувачі, які мають: чинні сертифікати (наприклад, до закінчення строку чинності сертифікатів залишилось декілька днів); незмінні реєстраційні дані (ПІБ, адреса реєстрації місця проживання, код ЄДРПОУ організації тощо); особистий ключ доступний лише користувачу та не є скомпрометованим. 

 

До якого відокремленого пункту реєстрації користувачів Кваліфікованого надавача ЕДП ІДД ДПС може звернутись платник податків для отримання ЕДП?

Платник податків може звернутись до будь-якого відокремленого пункту реєстрації користувачів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – КН ЕДП ІДД ДПС) для отримання електронних довірчих послуг.

При цьому ідентифікація фізичної особи, яка звернулася за отриманням послуги формування кваліфікованого сертифіката відкритого ключа, здійснюється за умови її особистої присутності.

З інформацією щодо режиму роботи, розміщення пунктів обслуговування (відокремлених пунктів реєстрації) користувачів КН ЕДП ІДД ДПС можна ознайомитись на офіційному інформаційному ресурсі КН ЕДП ІДД ДПС (www.acskidd.gov.ua) за посиланням Головна/«Контакти»/«Пункти обслуговування» або Головна/«Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО»/«Пункти обслуговування».

Звертаємо увагу, що з метою забезпечення надання кваліфікованих електронних довірчих послуг на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню COVID-19 на території України, КН ЕДП ІДД ДПС здійснює надання електронних довірчих послуг лише за попереднім записом до відповідного відокремленого пункту реєстрації.

Слід врахувати наразі в карантинних умовах пункт працює за попереднім записом. Для отримання електронного ключа платники можуть звернутись  у підрозділ Кваліфікованого надавача ЕДП Інформаційно-довідкового департаменту ДПС при Головному управлінні ДПС у Чернівецькій області. Телефон для запису: (0372)51-43-79. Адреса:  м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, буд. 200а, 1-й пов.,  каб. 110.

Вирішили перейти на ПРРО: як бути з апаратним?

Господарювання, які зі застосуванням програмних РРО вирішили відмовитися від застосування РРО, строк служби яких не закінчився, мають скасувати реєстрацію таких РРО

Головне управління ДПС у м. Києві звертає увагу, що  заяву про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операції (далі – РРО) за формою №4-РРО господарювання або представник господарювання подає до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО.

Перед скасуванням реєстрації РРО його необхідно розпломбувати в Центрі сервісного обслуговування (далі – ЦСО), з яким с господарюванням укладено договір про технічне обслуговування та ремонт РРО.

Разом із заявою про скасування реєстрації господарювання надає реєстраційне посвідчення.

Процедура розпломбування РРО в ЦСО за можливості проводиться і для РРО, щодо яких контролюючим органом прийнято рішення про примусове скасування реєстрації.

У разі викрадення РРО для скасування його реєстрації господарювання разом із заявою про скасування реєстрації надає копію відповідного документа органу поліції.

У заяві про скасування реєстрації зазначається спосіб отримання довідки про скасування реєстрації РРО за ф. №6-РРО, наведеною у додатку 6 Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги) (поштою або безпосередньо в контролюючому органі) або її копії (електронною поштою), в Електронному кабінеті.

Посадова особа контролюючого органу протягом 5 календарних днів з дня отримання заяви про скасування реєстрації та реєстраційного посвідчення за наявності довідки про опломбування з відміткою про розпломбування РРО, надісланої ЦСО до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО, або у разі прийняття рішення контролюючого органу про скасування реєстрації РРО, проводить скасування реєстрації РРО шляхом внесення реєстраційного запису до інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС та надає (надсилає) суб’єкту господарювання довідку про скасування реєстрації, що засвідчує скасування реєстрації РРО.

Господарювання, які із застосуванням програмних РРО вирішили відмовитися від застосування РРО, строк служби яких не закінчився, мають скасувати реєстрацію таких РРО згідно з Порядком із поданням до контролюючих органів звітних документів, передбачених Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

 

Реєстрація платником ПДВ: в які строки та як визначається дата початку?

Податківці розповіли про терміни реєстрації та правила визначення дати реєстрації платником ПДВ

Відповідно до п. 183.9 ПКУ у разі відсутності підстав для відмови у реєстрації особи як платника ПДВ контролюючий орган зобов’язаний протягом трьох робочих днів після надходження реєстраційної заяви до контролюючого органу внести до реєстру платників ПДВ запис про реєстрацію такої особи як платника ПДВ:

  • з бажаного (запланованого) дня реєстрації, зазначеного у реєстраційній заяві, що відповідає даті початку податкового періоду (календарного місяця), з якого такі особи вважатимуться платниками ПДВ та матимуть право на складання податкових накладних, у разі добровільної реєстрації особи як платника ПДВ;
  • з першого числа місяця, наступного за днем спливу 10 календарних днів після подання реєстраційної заяви до контролюючого органу або державному реєстратору, у разі добровільної реєстрації особи як платника ПДВ, якщо бажаний (запланований) день реєстрації у заяві не зазначено;
  • з бажаного (запланованого) дня, що відповідає першому числу календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату ПДВ, у разі переходу осіб на спрощену систему оподаткування;
  • з бажаного (запланованого) дня, що відповідає першому числу календарного місяця, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату ПДВ, у разі зміни ставки єдиного податку третьої групи;
  • з першого числа календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, у разі реєстрації осіб, визначених в абз. 1 п. 183.4 ПКУ, що відповідають вимогам, визначеним п. 181.1 ПКУ, якщо перше число календарного місяця, з якого здійснюється перехід на сплату інших податків і зборів, на день подання реєстраційної заяви не настало;
  • з дня внесення запису до реєстру платників ПДВ у разі обов’язкової реєстрації особи як платника ПДВ або у разі реєстрації осіб, визначених в абз. 1 п. 183.4 ПКУ, що відповідають вимогам, визначеним п. 181.1 ПКУ, якщо перше число календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, на день подання реєстраційної заяви настало.

Датою реєстрації особи платником ПДВ, яка вноситься до реєстру платників ПДВ, є зазначена вище дата.

 

Працівник захворів на коронавірус: які дії роботодавця?

Держпраці навела рекомендації для підприємств та роботодавців щодо реагування на COVID-19 та запобігання розповсюдження коронавірусу

Для запобігання розповсюдження коронавірусу серед працівників обов’язково потрібно дотримуватись наступних правил:

  • Розмістіть дезінфікуючі засоби при вході на територію підприємства, робочих місцях, тощо.
  • Забезпечте наявність у санвузлах мила, води, одноразових рушників та дезінфікуючих засобів для рук.
  • Забезпечте наявність смітників, до яких не потрібно торкатися руками.
  • Забезпечте протирання поверхонь, до яких часто торкаються, а саме: робочих столів, кухонних стільниць та дверних ручок.
  • Забезпечте наявність одноразових серветок, які зможуть використовувати працівники для протирання клавіатури, робочих столів тощо.
  • Дотримання маскового режиму – потрібно носити захисну маску, коли ви знаходитесь поряд з іншими людьми.
  • Дотримуйтесь правил гігієни під час кашлю чи чхання. Прикривайте рот і ніс тканиною чи серветкою під час кашлю чи чхання.
  • Викидайте використані засоби в окремий контейнер для сміття. Після цього помийте руки з милом і/або обробіть руки дезінфікуючим засобом.
  • Часто мийте руки з милом принаймні 40 секунд. Якщо немає можливості помити руки, їх потрібно обробити дезінфікуючими засобами.

У разі виявлення особи з COVID-19:

  • Співробітники, у яких після прибуття на роботу або протягом дня виявляються симптоми гострого респіраторного захворювання (кашель, підвищення температури тіла), повинні бути негайно відправлені додому, залишитись у самоізоляції та повідомити сімейного лікаря для прийняття рішення щодо подальших дій.
  • У разі виявлення COVID-19 у співробітника чи члена його сім’ї, він зобов’язаний повідомити про це роботодавця з метою інформування інших співробітників та попередження розповсюдження хвороби.

 

Дистанційна робота та відпустки

Забезпечте гнучкість політики надання відпусток для гарантування самоізоляції співробітників, які мають симптоми ГРЗ, а також для догляду за хворими членами сімї. Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) визначено, що у разі встановлення Кабінетом Міністрів України карантину, відповідно до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», термін перебування у відпустці без збереження заробітної плати не включається у загальний строк, встановлений статтею 84 Кодексу законів про працю України та статтею 26 Закону України «Про відпустки».

За можливості, необхідно перевести працівників на виконання роботи дистанційно. Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)» роботодавець може доручити працівникові, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, виконувати протягом певного періоду роботу, визначену трудовим договором вдома, а також надавати працівнику, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, за його згодою відпустку. У першу чергу необхідно зменшити ймовірність зараження осіб з підвищеним ризиком, до яких належать люди похилого віку та люди з хронічними захворюваннями, що піддаються більшому ризику розвитку серйозних ускладнень, спричинених COVID-19.

Чи може неповнолітня особа стати ФОП?

Повна цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі, яка досягла шістнадцяти років і бажає займатися підприємницькою діяльністю

ДПС у Харківській області нагадує, що відповідно до статті 50 Цивільного кодексу України (далі  - ЦКУ)  право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Обмеження права фізичної особи на здійснення підприємницької діяльності встановлюються Конституцією України та законом.

Відповідно до статті 35 ЦКУ  повна цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі, яка досягла шістнадцяти років і яка бажає займатися підприємницькою діяльністю. За наявності письмової згоди на це батьків (усиновлювачів), піклувальника або органу опіки та піклування така особа може бути зареєстрована як підприємець. У цьому разі фізична особа набуває повної цивільної дієздатності з моменту державної реєстрації її як підприємця.Повна цивільна дієздатність, надана фізичній особі, поширюється на усі цивільні права та обов'язки.

Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому Законом України від 15.05.2003 № 755-1V «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» (далі – Закон № 755).

Відповідно до Закону № 755 для проведення державної реєстрації фізична особа, яка має намір стати підприємцем та має ідентифікаційний номер, або уповноважена нею особа (далі - заявник) повинна подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу державному реєстратору за місцем проживання такі документи:

  • заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця;
  • копію довідки про включення заявника до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів;
  • документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця;
  • нотаріально посвідчену письмову згоду батьків (усиновлювачів) або піклувальника, або органу опіки та піклування, якщо заявником є фізична особа, яка досягла шістнадцяти років і має бажання займатися підприємницькою діяльністю.

Так, станом на 01.08.2020 на обліку в територіальних органах ГУ ДПС у Харківській області перебуває 158162 фізичних осіб - підприємців, з яких 25 – неповнолітні особи  до 18 років. Наймолодшому підприємцю області 16 років, а найстаршому – 96 років.

Як встановити працівнику випробування при прийомі на роботу і яка його максимальна тривалість?

Строк випробування при прийнятті на роботу, якщо інше не встановлено законодавством України, не може перевищувати трьох місяців, а в окремих випадках, за погодженням з відповідним виборним органом первинної профспілкової організації, – шести місяців. Строк випробування при прийнятті на роботу робітників не може перевищувати одного місяця

Держпраці у Хмельницькій області розповідає, що при укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу.

В період випробування на працівників поширюється законодавство про працю.

Випробування не встановлюється при прийнятті на роботу: осіб, які не досягли вісімнадцяти років; молодих робітників після закінчення професійних навчально-виховних закладів; молодих спеціалістів після закінчення вищих навчальних закладів; осіб, звільнених у запас з військової чи альтернативної (невійськової) служби; осіб з інвалідністю, направлених на роботу відповідно до рекомендації медико-соціальної експертизи; осіб, обраних на посаду; переможців конкурсного відбору на заміщення вакантної посади; осіб, які пройшли стажування при прийнятті на роботу з відривом від основної роботи; вагітних жінок; одиноких матерів, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; осіб, з якими укладається строковий трудовий договір строком до 12 місяців; осіб на тимчасові та сезонні роботи; внутрішньо переміщених осіб. Випробування не встановлюється також при прийнятті на роботу в іншу місцевість і при переведенні на роботу на інше підприємство, в установу, організацію, а також в інших випадках, якщо це передбачено законодавством.

Строк випробування при прийнятті на роботу, якщо інше не встановлено законодавством України, не може перевищувати трьох місяців, а в окремих випадках, за погодженням з відповідним виборним органом первинної профспілкової організації, – шести місяців.

Строк випробування при прийнятті на роботу робітників не може перевищувати одного місяця.

Матеріальна допомога від роботодавця: особливості оподаткування

Сума нецільової благодійної допомоги, що надається роботодавцем, яка сукупно у 2020 році не перевищує 2940 грн не є об'єктом оподаткування ПДФО. А от в частині перевищення цієї суми є об’єктом оподаткування ПДФО (18%) і військовим збором (1,5%)

ДПС у Запорізькій області нагадує, що якщо виплата матеріальної допомоги роботодавцем має систематичний характер і така допомога надається всім або більшості працівникам, та її виплата передбачена положеннями про оплату праці найманих працівників (колективним договором, галузевою угодою тощо), то така матеріальна допомога з метою оподаткування прирівнюється до заробітної плати і вся її сума включається до загального місячного оподатковуваного доходу і оподатковується за ставкою 18% і військовим збором за ставкою 1,5%.

Якщо працедавець надає окремим працівникам нецільову благодійну (матеріальну) допомогу за їх заявами у зв’язку з особистими обставинами, яка носить разовий характер (наприклад, на вирішення соціально-побутових потреб), то її оподаткування регулюється пп. 170.7.3 ПКУ.

Згідно пп. 170.7.3 ПКУ не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами – юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абз. 1 пп. 169.4.1 ПКУ (у 2020 році – 2940 гривень).

Сума перевищення допомоги над вказаним розміром включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку з відповідним оподаткуванням.

Отже, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається, тобто не оподатковується, сума нецільової благодійної допомоги, що надається роботодавцем яка сукупно у 2020 році не перевищує – 2940 грн., а в частині її перевищення є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб (18%) і військовим збором (1,5%) на загальних підставах.

Працівник звільняється та має невикористану відпустку на дітей: які наслідки?

Якщо працівник звільняється з роботи і має невикористану соцвідпустку за цей рік, йому має бути виплачена за неї компенсація. На новому місці роботи він не матиме права на її отримання протягом відповідного календарного року

Держпраці у Кіровоградській області повідомляє, що відповідно до ст. 19 Закону України від 15.11.1996 р. №504/96-ВР «Про відпустки» жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину-інваліда, або яка усиновила дитину, матері інваліда з дитинства підгрупи А I групи, одинокій матері, батьку дитини або інваліда з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або інваліда з дитинства підгрупи А I групи, чи одному із прийомних батьків надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (ст. 73 КЗпП України).

За наявності декількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів.

Причому, самотні матері мають право на додаткову оплачувану відпустку до досягнення дитиною не 15, а 18 років, тому що згідно зі ст. 1 Закону України від 26.04.01 р. №2402-III «Про охорону дитинства» і ст. 2 Закону України від 21.11.92 р. №2811-ХІІ «Про державну підтримку сім’ям з дітьми» дитина – це особа віком до 18 років (повноліття), якщо згідно з законом вона не набуває прав повнолітньої раніше.

Зазначена відпустка є соціальною і надається в будь-який час календарного року, незалежно від відпрацьованого часу та часу народження дитини, до чи після. Але право на неї має лише жінка, яка працює. Тому реалізувати своє право на використання цієї відпустки вона може за умови, якщо на день початку відпустки має стаж роботи в рахунок року, за який просить надати їй відпустку, тривалістю хоча б один день.

Чинним законодавством не визначено строку давності, після якого працівник втрачає право на додаткові соціальні відпустки. Якщо він з якихось причин не скористався своїм правом на таку відпустку за попередній рік чи за кілька попередніх років, він має право використати її, а в разі звільнення, незалежно від підстав, йому має бути виплачено компенсацію за всі невикористані дні цієї відпустки.

Згідно зі ст. 24 Закону України від 15.11.1996 р. №504/96-ВР «Про відпустки» у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину – інваліда з дитинства підгрупи А I групи.

У разі смерті працівника грошова компенсація за невикористані ним дні щорічних відпусток, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину – інваліда з дитинства підгрупи А I групи, виплачується спадкоємцям.

Таким чином, якщо працівник звільняється з роботи у відповідному році і має невикористану соціальну відпустку за цей рік, йому має бути виплачена за неї грошова компенсація. На новому місці роботи він не матиме права на отримання додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, оскільки така відпустка надається один раз протягом відповідного календарного року.

Сплатили податок на неправильний рахунок: як виправити ситуацію?

У разі сплати податку на неправильний рахунок, платник податків може звернутися до ЦОП за місцем реєстрації для проведення звірки

ДПС у Луганській області нагадали, що у разі сплати податку на неправильний рахунок, платник податків може звернутися до Центру обслуговування платників за місцем реєстрації для проведення звірки.

У разі відсутності платежів у інтегрованій картці платника, суб’єкту господарювання необхідно написати заяву на переведення коштів. У заяві зазначаються обов’язкові реквізити суб’єкта господарювання (фізичної особи – підприємця): прізвище, ім’я, по-батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер), місце реєстрації. Крім того, вказується номер рахунку, на який були перераховані кошти, дату, суму та номер платіжного документу. Також, зазначається напрямок перерахування коштів (або на інший бюджетний рахунок, або на рахунок платника). До заяви додається документ, що підтверджує факт сплати податку.

Також суб’єкт господарювання може здійснити ці дії через сервіс Електронний кабінет, подавши заяву в електронній формі через приватну частину за ідентифікатором форми F 1302001, або у довільній формі через меню «Листування з ДПС».

Якщо платник податків в банківському платіжному документі на сплату податкового зобов’язання зазначив старий рахунок, то кошти не надійдуть до відповідного рахунку, а сума податку не буде вважатися сплаченою.

Заблокували ПН: який пакет документів подати?

У разі зупинення реєстрації податкових накладних платнику ПДВ необхідно надати пакет документів

ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) платник ПДВ може подати письмові пояснення та копії документів.

Платник ПДВ має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох ПН/РК, якщо такі ПН/РК складено на одного отримувача – платника ПДВ за одним і тим самим договором, або якщо в таких ПН/РК відображено один тип операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Інформація та копії документів подаються платником ПДВ до ДПС в електронній формі засобами електронного зв’язку з урахуванням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг»«Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Міністерством фінансів України.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника ПДВ з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника ПДВ, можуть бути:

  • договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
  • договори, довіреності, акти керівного органу платника ПДВ, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника ПДВ для здійснення операції;
  • первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
  • розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
  • документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;
  • інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника ПДВ.

Норми визначені постановою КМУ від 11.12.2019 р. №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Податок сплачено на неправильний рахунок. Які дії платника?

У разі відсутності платежів у інтегрованій картці платника суб’єкту господарювання необхідно написати заяву на переведення коштів

ДПС у м. Києві нагадує, що у разі сплати податку на невірний рахунок, платник податків може звернутися до Центру обслуговування платників за місцем реєстрації для проведення звірки.

У разі відсутності платежів у інтегрованій картці платника, суб’єкту господарювання необхідно написати заяву на переведення коштів. У заяві зазначаються обов’язкові реквізити суб’єкта господарювання (фізичної особи – підприємця): прізвище, ім’я, по-батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер), місце реєстрації. Крім того, вказується номер рахунку, на який були перераховані кошти, дату, суму та номер платіжного документу. Також, зазначається напрямок перерахування коштів (або на інший бюджетний рахунок, або на рахунок платника).

До заяви додається документ, що підтверджує факт сплати податку. Заяву можна подати до будь-якого столичного Центру обслуговування платників. Ці ж дії суб’єкт господарювання може здійснити через сервіс Електронний кабінет, подавши заяву в електронній формі через приватну частину за ідентифікатором форми F 1302001, або у довільній формі через меню «Листування з ДПС».

Якщо платник податків в банківському платіжному документі на сплату податкового зобов’язання зазначив старий рахунок, то кошти не надійдуть до відповідного рахунку, а сума податку не буде вважатися сплаченою.

Звертаємо увагу, з метою уникнення  помилок під час розрахунків з бюджетом платнику податків необхідно перевіряти реквізити рахунків на субсайті Головного управління ДПС у м. Києві, або безпосередньо у Центрі обслуговування платників за місцем реєстрації, а також через сервіс Електронний кабінет.

Зауважимо, що користуючись безкоштовним сервісом Електронний кабінет, суб’єкти господарювання мають можливість подати податкову звітність в електронній формі, сплатити податки та збори, перевірити стан розрахунків з бюджетом тощо. Зазначений сервіс працює цілодобово.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису. 

Коли фізособи-«загальники» можуть не застосовувати РРО?

Фізособи-«загальники» мають право проводити розрахунки без РРО з використанням розрахункових книжок та КОРО при умові, якщо граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг) складає менше 500 тис. грн

 

ДПС у Дніпропетровській області інформує, що фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) – «загальносистемники» у разі здійснення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг на території сіл і селищ міського типу та яким згідно із Законом України від 15 лютого 1995 року №56/95-ВР «Про статус гірських населених пунктів в Україні» із змінами та доповненнями надано статус гірських, мають право проводити розрахунки без застосування реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій при умові, якщо граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг) складає менше 500 тис. грн на один суб’єкт господарювання.

Водночас застосування РРО є обов’язковим для таких ФОП при здійсненні ними роздрібної торгівлі підакцизними товарами та/або у разі перевищення зазначеного граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг).

Крім того, при реалізації продукції на ринках, ярмарках (за винятком розташованих на їх території магазинів, кіосків, палаток, павільйонів, приміщень контейнерного типу), розрахункові операції можливо здійснювати без РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, за умови, якщо граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів складає менше 500 тис. грн на один суб’єкт господарської діяльності.

У разі перевищення річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів ФОП зобов’язаний в місячний термін з дати перевищення річного обсягу розрахункових операцій зареєструвати РРО, та проводити розрахунки із застосовуванням РРО.

Відповідні норми встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2000 року №1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій»» із змінами.

 

Компенсація щорічних відпусток: коли виплачується та як розраховується?

Фахівці Держпраці навели перелік підстав, коли може виплачуватися компенсація щорічних відпусток

Держпраці у Полтавській області нагадує, що у ст. 24 Закону «Про відпустки» наведено вичерпний перелік випадків, у яких виплачують компенсацію за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпусток, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.

Тож, таку компенсацію надають:

  • під час звільнення працівника грошову компенсацію виплачують за всі невикористані дні щорічної відпустки, а також – додаткової відпустки працівникам, які мають дітей;
  • у разі переведення працівника на роботу на інше підприємство грошову компенсацію за відпустку, за його бажанням, можуть перерахувати на рахунок підприємства, на яке перейшов працівник (або виплатити під час звільнення);
  • за бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією за умови, що тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не менше ніж 24 календарних дні (таку компенсацію не надають за дні додаткових відпусток на дітей, останню можна отримати тільки під час звільнення;
  • у разі смерті працівника компенсацію за невикористані відпустки виплачують спадкоємцям.

Обчислення середньої заробітної плати для виплати компенсації за невикористані дні  відпустки провадять з урахуванням положень Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 р. №100, виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують звільненню.

При цьому, час, протягом якого працівник згідно з чинним законодавством або з інших поважних  причин не працював, і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, вилучається з розрахункового періоду.

Якщо протягом розрахункового періоду працівник не мав заробітку, то відповідно до п. 4 Порядку середня заробітна плата розраховується, виходячи з установленого у штатному розписі за його посадою на момент проведення розрахунку посадового окладу.

Відповідно до п. 7 Порядку середня заробітна плата для нарахування компенсації за невикористані відпустки обчислюється діленням сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців на відповідну кількість календарних днів року, за винятком святкових і неробочих днів, установлених законодавством.

Одержаний результат множать на число календарних днів відпустки.

Чи може ДПС нарахувати фізособі податок на нерухомість за попередні роки?

Контролюючий орган має право визначити суми податку на нерухоме майно за три звітні податкові роки

ДПС у Чернівецькій області роз’яснює, що відповідно до пп. 54.3.3 ПКУ контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму грошових зобов’язань, передбачених ПКУ або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов’язань з окремого податку або збору є контролюючий орган.

Обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єкта/об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом (п. 266.7 ПКУ).

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (пп. 266.6.1 ПКУ).

Податкові повідомлення-рішення про сплату сум податку, обчисленого згідно з пп. 266.7.1 ПКУ, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (пп. 266.7.2 ПКУ).

У разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове/податкові повідомлення-рішення у строки, встановлені пп. 266.7.2 ПКУ, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої ПКУ за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання. Податкове зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених п. 102.1 ПКУ (п. 266.10 ПКУ).

Контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ПКУ, має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом (п. 102.1 ПКУ).

Таким чином, контролюючий орган має право визначити суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за три звітні податкові роки.

 

За яких умов анулюється реєстрація платником ПДВ?

Податківці навели випадки анулювання реєстрації платника ПДВ

ДПС у Київській області інформує, що реєстрація платником ПДВ діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо:

  • будь-яка особа, зареєстрована як платник податку протягом попередніх 12 місяців, подала заяву про анулювання реєстрації, якщо загальна вартість оподатковуваних товарів/послуг, що надаються такою особою, за останні 12 календарних місяців була меншою від суми, визначеної ст. 181 ПКУ – 1000000,0 грн. без урахування ПДВ, за умови сплати суми податкових зобов’язань у випадках, визначених ПКУ;
  • будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, прийняла рішення про припинення та затвердила ліквідаційний баланс, передавальний акт або розподільчий баланс відповідно до законодавства за умови сплати суми податкових зобов’язань із податку у випадках, визначених цим розділом;
  • будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати ПДВ;
  • особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з ПДВ та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов’язання чи податкового кредиту;
  • установчі документи будь-якої особи, зареєстрованої як платник податку, визнані рішенням суду недійсними;
  • господарським судом винесено ухвалу про ліквідацію юридичної особи – банкрута;
  • платник податку ліквідується за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб’єкта господарювання) або особу звільнено від сплати податку чи її податкову реєстрацію анульовано (скасовано, визнано недійсною) за рішенням суду;
  • фізична особа, зареєстрована як платник податку, померла, її оголошено померлою, визнано недієздатною або безвісно відсутньою, обмежено її цивільну дієздатність;
  • припинено дію договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції (для платників податку, зазначених у пп. 4, 5 і 8 п. 180.1 ПКУ) або закінчився строк, на який утворено особу, зареєстровану як платник податку.

Коли роботодавець має право відсторонити працівника від роботи?

Відсторонення працівників від роботи допускається у разі появи на роботі в нетверезому стані, стані наркотичного або токсичного сп’яніння та відмови або ухилення від обов’язкових медичних оглядів

 

Держпраці в Івано-Франківській області нагадує, що відсторонення від роботи, на відміну від припинення трудового договору, означає тимчасове усунення (увільнення) працівника від роботи, посади у випадках, передбачених законодавством.

При цьому місце роботи зберігається, а заробітна плата (як правило) не зберігається.

За допомогою правил внутрішнього трудового розпорядку власник або уповноважений ним орган забезпечує дотримання працівниками трудової дисципліни та нормативної поведінки.

Працівник, який уклав трудовий договір, зобов’язаний виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, дотримуватися трудової i технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці.

Відсторонення від роботи – це тимчасове позбавлення працівника, який перебуває в трудових правовідносинах iз підприємством, установою, організацією, можливості реально здійснювати право на працю за рішенням уповноважених на це компетентних органів з підстав, передбачених чинним законодавством.

Під час відсторонення від роботи трудовий договір продовжується, але працівник тимчасово до роботи не допускається. При цьому на період усунення від роботи за працівником зберігається його робоче місце.

Відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається:

  • у разі появи на роботі в нетверезому стані, стані наркотичного або токсичного сп’яніння;
  • відмови або ухилення від обов’язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу i перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони;
  • в інших випадках, передбачених законодавством.

Власникові або уповноваженому ним органу надається право на відсторонення працівників від роботи за наявності передбачених законодавством підстав, але це не є обов’язком, оскільки відсторонення тільки допускається.

Відсторонення від роботи працівника застосовується як тимчасовий захід до ухвалення остаточного рішення про можливість (неможливість) виконання працівником роботи, передбаченої трудовим договором, або перебування його на певній посаді.

Після закінчення терміну відсторонення від роботи працівник залежно від наявних підстав може бути допущений до роботи, переведений на іншу роботу або звільнений з роботи.

Після відсторонення від роботи працівник може бути тимчасово або постійно переведений на іншу роботу.

Відсторонення працівника від роботи може передувати звільненню працівника.

Вимушений простій на підприємстві під час карантину: як сплачується ЄСВ?

За умови простою на підприємстві, сплата ЄСВ за основних працівників має бути не нижчою від мінімального страхового внеску

З метою  забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій громадян під час карантинних заходів, державою було прийнято низку нормативних та законодавчих актів. Про це повідомила ДПС у м. Києві.

Так,  Законом України від 30.03.2020 р. №540 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» були внесені зміни до статті 113 КЗпП України, якими передбачено, що за час простою господарської діяльності не з вини працівника (в тому числі на період оголошення карантину), заробітна плата оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

Оплата простою (яка сталася не з вини працівника) входить до фонду додаткової зарплати (пп. 2.2.12 Інструкції із статистики заробітної плати № 5) і єдиний внесок, податок на доходи фізичних осіб та військовий збір нараховується у загальному порядку за правилами, визначеними для зарплати.

Сплата єдиного внеску є обов’язковою! Навіть за умови простою на підприємстві, за працівників, для яких це підприємство є основним місцем роботи, сплата ЄСВ має бути не нижче мінімального страхового внеску. Якщо в «простійному» місяці база нарахування ЄСВ за ставкою 22%, визначена за основним працівником, виявиться нижчою за мінімальну зарплату, єдиний внесок обов’язково нараховується  на різницю між цими двома величинами.

Для відображення такої ЄСВ-різниці в таблиці 6 Звіту з ЄСВ потрібно сформувати окремий (додатковий) рядок за тією застрахованою особою, за якою визначали ЄСВ - різницю.

Своєчасна та у повному обсязі сплата єдиного  внеску - можливість держави забезпечити своїх громадян соціальними виплатами.

 

Особливості подання повідомлення про прийняття на роботу працівника

Який порядок та особливості подання повідомлення про прийняття на роботу працівника?

ДПС у Житомирській області нагадує, що відповідно до ч. 3 ст. 24 КЗпП працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом або розпорядженням роботодавця, та повідомлення про це відповідного органу ДПС у порядку, установленому Кабміном.

Порядок повідомлення про прийняття працівника на роботу затверджено постановою КМУ №413. Відповідно до нього повідомлення за встановленою формою подається роботодавцем до територіального податкового органу за основним місцем обліку як платника єдиного внеску (ЄСВ).

Відповідно до Порядку № 413 повідомлення про прийняття працівника на роботу може бути надане в один із таких способів:

  • засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб згідно з вимогами законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;
  • на паперових носіях разом із його копією в електронній формі;
  • на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більш як із п’ятьма особами.

 

Які особливості заповнення форми про прийняття на роботу працівника?

Заповнення форми повідомлення про прийняття на роботу має свої особливості..

Зокрема:

  • повідомлення може бути представлено на паперових носіях, якщо на дату формування такого повідомлення роботодавцем прийнято на роботу не більше 5 працівників;
  • повідомлення підписується керівником підприємства, який здійснює прийняття працівника на посаду;
  • у реквізиті повідомлення «Реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта працівника» в разі прийняття на роботу фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку, офіційно повідомила про це орган ДПС і має відповідну відмітку в паспорті, може бути вказана інформація про номер паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм (у формі картки), який складається з 9 цифр;
  • у разі прийняття на роботу сумісника у графі 4 повідомлення «Категорія працівника» слід прописати цифру «2» (наймані працівники без трудової книжки).

Щорічні відпустки: порядок та умови надання

Щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору

Держпраці в Кіровоградській області роз’яснила, що надання всім працівникам щорічної оплачуваної відпустки є реалізацією їх права на відпочинок, яке закріплене ст. 45 Конституції України.

Умови, тривалість і порядок надання працівникам відпусток визначають Кодекс законів про працю України та Закон України «Про відпустки».

Право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також ті громадяни України, які працюють за трудовим договором у фізичної особи.

Закон України «Про відпуски» нарівні з громадянами України визначив право на відпустки для іноземних громадян та осіб без громадянства, які працюють в Україні.

Період відпустки працівник може використовувати на свій розсуд. Збереження за працівниками на період відпустки місця роботи (посади) і заробітної плати (допомоги) є важливою умовою для реального використання ними щорічної відпустки.

У період перебування працівників у відпустці заборонено звільнення їх з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, крім випадку повної ліквідації підприємства, установи, організації.

Слід зазначити, що за бажанням працівника у разі його звільнення (крім звільнення за порушення трудової дисципліни) йому має бути надано невикористану відпустку з наступним звільненням.

У разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки.

Щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.

Щодо надання щорічних додаткових відпусток, то слід зазначити, що такі відпуски надаються працівникам:

  • за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та її тривалість;
  • за особливий характер праці та її тривалість;
  • в інших випадках, передбачених законодавством.

Право працівника на щорічні основну та додаткові відпустки повної тривалості у перший рік роботи настає після закінчення шести місяців безперервної роботи на даному підприємстві.

У разі надання працівникові зазначених щорічних відпусток до закінчення шестимісячного терміну безперервної роботи їх тривалість визначається пропорційно до відпрацьованого часу.

Проте, до настання шестимісячного терміну безперервної роботи на даному підприємстві щорічні відпустки повної тривалості за бажанням працівника надаються:

  • жінкам – перед відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами або після неї, а також жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда;
  • інвалідам;
  • особам віком до вісімнадцяти років;
  • чоловікам, дружини яких перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами;
  • особам, звільненим після проходження строкової військової або альтернативної (невійськової) служби, якщо після звільнення із служби вони були прийняті на роботу протягом трьох місяців, не враховуючи часу переїзду на постійне місце проживання;
  • сумісникам – одночасно з відпусткою за основним місцем роботи;
  • працівникам, які успішно навчаються в навчальних закладах та бажають приєднати відпустку до часу складання іспитів, заліків, написання дипломних, курсових, лабораторних та інших робіт, передбачених навчальною програмою;
  • працівникам, які не використали за попереднім місцем роботи повністю або частково щорічну основну відпустку і не одержали за неї грошової компенсації;
  • працівникам, які мають путівку (курсівку) для санаторно-курортного (амбулаторно-курортного) лікування;
  • батькам-вихователям дитячих будинків сімейного типу;
  • в інших випадках, передбачених законодавством, колективним або трудовим договором.

Після першого року роботи щорічна відпустка працівникові може бути надана в будь-який час відповідного робочого року.

Черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, і доводиться до відома всіх працівників. Слід зазначити, що при складанні графіків відпусток повинні враховуватись вимоги чинного законодавства.

Чинне законодавство встановлює право працівника на поділ щорічної відпустки.

Так, на прохання працівника щорічну відпустку може бути поділено на частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів.

При цьому невикористана частина щорічної відпустки надається працівнику, як правило, до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка.

Отже, право на відпустку – це гарантія встановлена державою.

Коли умисне відхилення від сплати податків призводить до кримінальної відповідальності?

Податківці розповіли, коли та як застосовується кримінальна відповідальність за умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) (крім ЄСВ)

ДПС у підкатегорії 132.04 "ЗІР" нагадує, що відповідно до ч. 1 ст. 212 ККУ умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи чи будь-якою іншою особою, яка зобов’язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах, – карається штрафом від 3 тисяч до 5 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3-х років.

Ті самі діяння, вчинені за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у великих розмірах, –

 карається штрафом від 5 тисяч до 7 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3-х років (ч. 2 ст. 212 ККУ).

Діяння, передбачені ч. 1 або 2 ст. 212 ККУ, вчинені особою, раніше судимою за ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах, – караються штрафом від 15 тисяч до 25 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна (ч. 3 ст. 212 ККУ).

Особа, яка вчинила діяння, передбачені частинами 1, 2, або діяння, передбачені частиною 3 (якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах) ст. 212 ККУ, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона до притягнення до кримінальної відповідальності сплатила податки, збори (обов’язкові платежі), а також відшкодувала шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня) (ч. 4 ст. 212 ККУ).

Діяння, передбачені ч. 1 - 3 ст. 212 ККУ, не вважаються умисним ухиленням від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), якщо платник податків досяг податкового компромісу відповідно до підрозд. 92 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (ч. 5 ст. 212 ККУ).

Примітка. Під значним розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів і інших обов’язкових платежів, які в 3 тисячі і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян (у 2020 р. – 3 153 000 грн)*, під великим розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів і інших обов’язкових платежів, які в 5 тисяч і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян (у 2020 р. – 5 255 000 грн), під особливо великим розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів, інших обов’язкових платежів, які в 7 тисяч і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян (у 2020 р. – 7 357 000 грн).

* В частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 ПКУ для відповідного року.

Що таке необґрунтована відмова у прийнятті на роботу?

У разі встановлення інспектором Держпраці необґрунтованості відмови в працевлаштуванні, дії роботодавця можуть трактуватись як порушення інших вимог законодавства про працю

Державна служба зайнятості зазначає, що кожна людина має право реалізувати свої здібності до праці і може претендувати на роботу відповідно до покликання. Проте роботодавці  самостійно ухвалюють рішення щодо вибору кандидатів на посаду, які  відповідають їх вимогам та уявленням. Збалансувати інтереси тих, хто шукає місце роботи і тих, хто його пропонує покликане законодавство у сфері зайнятості. Проте при застосуванні його норм виникає чимало питань, зокрема, через наявність оціночних понять. Таким, зокрема, є поняття “необґрунтованої” відмови у прийнятті на роботу.

 

Законодавчі межі

Встановлення обмежень або переваг при укладенні трудового договору на підставі певних персональних ознак шукачів  роботи може розумітися як дискримінація, окрім випадків, коли різне ставлення передбачене в законодавстві. Існує низка обставин, які роблять законною відмову в працевлаштуванні.

Зокрема, вимоги можуть стосуватися:

  • наявності громадянства України (наприклад, для посад державної служби);
  • віку (зокрема, для робіт з важкими і шкідливими умовами або робіт, що можуть зашкодити моральному розвитку неповнолітніх);
  • статі (наприклад, для робіт з важкими і шкідливими умовами праці);
  • рівня освіти (приміром, медичним працівником може працювати особа з відповідною освітою);
  • стажу (наприклад, допустимою є вимога мінімального стажу роботи за спеціальністю для зайняття посади);
  • стану здоров’я (зокрема, до роботи на судні допускаються особи, визнані придатними для цього за станом здоров'я);
  • судимості чи заборони займати певні посади (приміром, особи, які мають судимість за корисливий злочин, не можуть обіймати керівні посади і посади, пов’язані з матеріальною відповідальністю) тощо.

Вимоги щодо віку, рівня освіти, стану здоров’я працівника можуть встановлюватися законодавством України (ст. 22 КЗпП). Це означає, що роботодавець не може ставити вищі вимоги щодо наявності освіти, ніж це передбачено відповідними кваліфікаційними довідниками.

Роботодавець має право відмовити претенденту, якому за медичним висновком така робота протипоказана за станом здоров’я. Також роботодавець може запроваджувати обмеження щодо спільної роботи на одному підприємстві осіб, які є близькими родичами чи свояками у випадках, зазначених у ст. 25-1 КЗпП.

Поради роботодавцеві:

Роботодавець повинен з’ясувати, чи не належить претендент на робоче місце до категорій, яким заборонено відмовляти в прийомі на роботу. Також слід встановити, чи обов’язковою є письмова форма надання відмови (див. ст.184 КЗпП.

Роботодавець зобов'язаний письмово обґрунтувати відмову в працевлаштуванні безробітних, які направлені до роботодавця центром зайнятості. На корінці направлення на працевлаштування, яке центр зайнятості видає безробітному для відвідування ним роботодавця, графу «Відповідь про прийняте рішення» (щодо працевлаштування)  роботодавець заповнює особисто. Він ставить відмітку (або наводить пояснення) напроти належної причини відмови в працевлаштуванні.

Варто пам’ятати, що не може вважатись обґрунтованою відмова, якщо претендент на робоче місце навіть не пройшов співбесіду. Необхідно проаналізувати інформацію про навички та здібності шукача роботи та зіставити їх з вимогами, передбаченими в посадовій інструкції.

У широкому розумінні “необґрунтованою” вважається відмова, яка не містить конкретних причин або посилається на мотиви, які не пов’язані з діловими або професійними якостями претендента на робоче місце. Необхідним є посилання на норми законодавства, а відсутність “ділових якостей” має бути доведена (слід зазначити, яких саме якостей бракує претенденту).  Не буде вважатися необґрунтованою відмова у прийомі, якщо на підприємстві відсутня відповідна вакансія.  За наявності письмової вимоги оформити відмову у прийнятті на роботу роботодавець має викласти підстави у письмовій формі. Вважається, що така відмова має бути надана одразу після прийняття на посаду іншого претендента.

Неприпустимо відмовляти в працевлаштуванні з дискримінаційних мотивів. Перелік ознак, за якими забороняється обмеження прав, міститься, зокрема, у ст. 2-1 КЗпП.

 

Наслідки порушення

У разі невиконання роботодавцем протягом року квоти для працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприяння працевлаштуванню (ч. 1 ст. 14 Закону  “Про зайнятість населення”), з нього стягується штраф за кожну необґрунтовану відмову у працевлаштуванні таких осіб у межах відповідної квоти у двократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення (ст. 53 Закону). Станом на сьогодні розмір такої санкції становить 9446 гривень. 

Якщо ж претендент на робоче місце не належить до певних категорій громадян, то в разі встановлення інспектором Держпраці необґрунтованості відмови в працевлаштуванні, дії роботодавця можуть трактуватись як порушення інших вимог законодавства про працю. Згідно зі ст. 265 КЗпП таке порушення карається фінансовою санкцією у розмірі однієї мінімальної зарплати.

Окрім того, чинне законодавство дозволяє оскаржити таку відмову в суді. Як встановлено у ч. 2 ст. 232 КЗпП у районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах розглядаються також спори про відмову в прийнятті на роботу: 

1) працівників, запрошених на роботу в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації; 

2) молодих спеціалістів, які закінчили вищий навчальний заклад і в установленому порядку направлені на роботу на  підприємство, в установу, організацію; 

3) вагітних жінок, жінок, які мають дітей віком до трьох років або дитину з інвалідністю, а одиноких матерів (батьків) - при наявності дитини віком до чотирнадцяти років; 

4) виборних працівників після закінчення строку повноважень; 

5) працівників, яким надано право поворотного прийняття на роботу; 

6) інших осіб, з якими власник або уповноважений ним орган відповідно до чинного законодавства зобов'язаний укласти трудовий договір.

Стійка втрата працездатності через нещасний випадок на виробництві: як виплачується допомога?

У разі стійкої втрати професійної працездатності через нещасні випадки на виробництві ФСС здійснює фінансування одноразових допомог

 

ФСС нагадує, що у разі стійкої втрати професійної працездатності через нещасні випадки на виробництві або професійні захворювання, Фондом соціального страхування України, зокрема, здійснюється фінансування одноразових допомог. Розмір цих виплат залежить від ступеня втрати професійної працездатності та прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права потерпілого на страхову виплату.

«Забезпечити реалізацію конституційних прав усіх працюючих на належні допомоги, страхові виплати та послуги за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням є моїм головним завданням як директора. Сьогодні ми працюємо над стабілізацією та збільшенням ефективності системи Фонду. Зокрема, один із пріоритетів – страхові виплати особам, які отримали травми або професійні захворювання на виробництві. Щомісяця ми фінансуємо для них виплати, які повністю або частково компенсують втрачений заробіток, здійснюємо надання одноразових допомог, медичних і соціальних послуг», – говорить директор виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України Олена Дума.

Зазначимо, право на отримання потерпілим одноразової допомоги настає з дня встановлення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Розмір виплати залежить від ступеня втрати працездатності, виходячи з 17 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права потерпілого на страхову виплату. Максимальний розмір одноразової допомоги в разі 100% стійкої втрати працездатності станом на 01.01.2020 становить 35 734 гривень.

Одноразова допомога сім’ї потерпілого виплачується у сумі, що дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату. На сьогодні вона складає 210,2 тис. гривень.

Одноразова допомога кожній особі, яка перебувала на утриманні померлого, а також на його дитину, яка народилася протягом не більш ніж десятимісячного строку після смерті потерпілого, виплачується у сумі, що дорівнює 20 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату, що на сьогодні дорівнює 42,04 тис. гривень.

Які доходи має зазначити фізособа в декларації про доходи?

При заповненні декларації у розділі II слід зазначати всі види доходів, які було отримано протягом року

ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що деклараційна кампанія 2020 року розпочалась.

Форма податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Інструкція) затверджені наказом Мінфіну від 02.10.2015 р. №859.

У рядку 10 графи 3 розділу II «Доходи, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу» Декларації вказується сума річного оподатковуваного доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) протягом звітного (податкового) періоду, з урахуванням податків і внесків, які відповідно до закону утримуються з таких доходів (пп. 1 п. 2 розділу ІІІ Інструкції).

Згідно з пп. «в» п. 176.1 ПКУ платники податків зобов’язані подавати Декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами розділу ІV ПКУ таке подання є обов’язковим.

На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники ПДФО зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою ПДФО, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у Декларації з цього податку.

При цьому особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати на вимогу платника ПДФО відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого ПДФО (пп. «в» п. 176.2 ПКУ).

Враховуючи вищевикладене, при заповненні Декларації у розділі II «Доходи, отримані протягом звітного (податкового) року» у разі, якщо фізична особа зобов’язана подати Декларацію, то така особа зазначає суму нарахованих доходів (у тому числі у вигляді заробітної плати, дивідендів, орендної плати тощо).

Працівник має ІІІ групу інвалідності: як застосовувати ПСП?

Особи з інвалідністю ІІІ групи з дитинства в ПКУ для застосування ПСП не зазначені як окрема пільгова категорія

ДПС у Тернопільській області нагадує, що надання податкових соціальних пільг передбачено ст. 169 ПКУ.

Згідно з пп. «ґ» пп. 169.1.3 ПКУ з урахуванням норм абз. 1 пп. 169.4.1 ПКУ платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 150% суми пільги, визначеної пп. 169.1.1 ПКУ, для такого платника податку, який є особою з інвалідністю I або II групи, у тому числі з дитинства, крім осіб з інвалідністю, пільга яким визначена пп. «б» пп. 169.1.4 ПКУ (осіб з інвалідністю І і ІІ групи, з числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни).

Підпунктом 169.4.1 ПКУ визначено, що податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.

Таким чином, платники податку – особи з інвалідністю ІІІ групи з дитинства в ПКУ не зазначені як окрема пільгова категорія, але при дотриманні установленого рівня заробітної плати мають право на податкову соціальну пільгу, яка надається у вигляді зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що у 2018 році дорівнює 881 грн при граничному доході 2470 грн, у 2019 році – 960,50 грн при граничному доході – 2690 грн, у 2020 році – 1051 грн при граничному доході – 2940 гривень.

Випробувальний термін: які права та обов'язки працівників?

Що таке випробувальний термін? Яким особам він не встановлюється? Який може бути термін випробування? Які дії, якщо строк випробування закінчився? Яка відповідальність за неналежне оформлення трудових відносин?

 

Держпраці у Рівненській області роз'яснює:

Що таке стажування?

  • Хто може проходити стажування?
  • Яким документом підтверджується проходження стажування студентами?
  •  Хто ще може проходити стажування?
  • Що таке випробувальний термін?
  • Яким особам не встановлюється випробування?
  • Який може бути термін випробування?
  • Які дії якщо строк випробування закінчився?
  • Яка відповідальність за неналежне оформлення трудових відносин?

 

Що таке стажування?

Стажування – це навчання персоналу на робочому місці під керівництвом відповідальної особи після теоретичної підготовки або одночасно з нею з метою практичного оволодіння спеціальністю, адаптації до об’єктів обслуговування, набуття навичок швидкого орієнтування на робочому місці та інших прийомів роботи.

 

Хто може проходити стажування?

Насправді, законодавством передбачено обмежений перелік випадків, коли людина може бути оформлена на підприємство, в установу чи організацію в якості стажера.

Одним з таких випадків є стажування студенті вищих та учні професійно-технічних навчальних закладів, які отримали професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем “кваліфікований робітник”, “молодший спеціаліст”, “бакалавр”, “спеціаліст” і продовжують вчитися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, такі студенти мають право проходити стажування за професією (спеціальністю), за якою отримується освіта, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності і господарювання.

Стажування проводиться за індивідуальною програмою під керівництвом працівника підприємства, установи, організації.

 

Яким документом підтверджується проходження стажування студентами?

Між підприємством, установою чи організацією та студентом укладається договір про стажування. Порядок укладання такого договору та типова форма договору затверджені Постановою Кабінету Міністрів України

Термін такого стажування не може перевищувати шести місяців і запис про його проходження роботодавець вносить до трудової книжки.

 

Хто ще може проходити стажування?

Ще один випадок, коли законодавством передбачена можливість стажування працівника – це підвищення кваліфікації безробітного, зареєстрованого в центрі зайнятості як безробітний, відповідно до ст.35 Закону «Про зайнятість населення».

В даному випадку, стажування – це підвищення кваліфікації безробітного з метою набуття практичних умінь і навичок для виконання професійних обов’язків за професією або посадою, на яку претендує безробітний у роботодавця.

Стажування безробітних здійснюється за замовленням роботодавців за індивідуальною програмою, яка затверджується роботодавцем і узгоджується з центром зайнятості. При цьому укладається тристороння угода між центром зайнятості, роботодавцем і безробітним.

За безробітним на період проходження навчання зберігається виплата допомоги по безробіттю в розмірах і в строки, встановлені законодавством.

 

Що таке випробувальний термін?

Те, що більшість із роботодавців називають стажуванням є звичайним випробування в розумінні діючого в Україні Кодексу законів про працю.

При укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу.

В період випробування на працівників поширюється законодавство про працю.

 

Яким особам не встановлюється випробування?

Законодавством встановлено категорію осіб яким випробування при прийнятті на роботу не встановлюється:

  • осіб, які не досягли вісімнадцяти років;
  • молодих робітників після закінчення професійних навчально-виховних закладів;
  • молодих спеціалістів після закінчення вищих навчальних закладів;
  • осіб, звільнених у запас з військової або альтернативної (невійськової) служби;
  • осіб з інвалідністю, спрямованих на роботу відповідно до рекомендації медико-соціальної експертизи;
  • осіб, обраних на посаду;
  • вагітних жінок;
  • одиноких матерів, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю;
  • осіб, з якими укладається строковий трудовий договір на строк до 12 місяців;
  • осіб на тимчасові і сезонні роботи;
  • внутрішньо переміщених осіб.

Випробування не встановлюється також при прийомі на роботу в іншу місцевість і при переведенні на роботу на інше підприємство, в установу, організацію, а також в інших випадках, якщо це передбачено законодавством.

 

Який може бути термін випробування?

Термін випробування при прийнятті на роботу, якщо інше не встановлено законодавством України, не може перевищувати трьох місяців, а в окремих випадках, за погодженням з відповідним виборним органом первинної профспілкової організації, — шести місяців.

Для робітників термін випробування не може перевищувати одного місяця (ст. 27 КЗпП).

Як бачимо, КЗпП визначає лише максимальний (граничний) термін випробування, утім, він може становити і один-два тижні, і навіть один-три дні.

 

Які дії якщо строк випробування закінчився?

Якщо строк випробування закінчився, а працівник продовжує працювати, то він вважається таким, що витримав випробування, і наступне розірвання трудового договору допускається лише на загальних підставах.

У разі ж встановлення власником або уповноваженим ним органом невідповідності працівника займаній посаді, на яку він прийнятий або виконуваній роботі, він має право протягом строку випробування звільнити такого працівника, письмово попередивши його про це за три дні. Розірвання трудового договору з цих підстав може бути оскаржене працівником в порядку, встановленому для розгляду трудових спорів у питаннях звільнення.

 

Яка відповідальність за неналежне оформлення трудових відносин?

Наостанок, нагадаємо, що відповідно до ст. 265 КЗпП юридичні та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді фінансових санкцій в разі фактичного допуску працівника до роботи без  оформлення трудового договору (контракту) і виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податків – в тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати , встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника.

 

Як заповнити особову картку при переведенні та звільненні працівника?

Відомості про прийняття/переведення/звільнення на роботу зазначають у розділі IV «Призначення і переведення» особової картки працівника на підставі відповідних наказів

Держпраці у Кіровоградській області роз’яснило, що типова форма №П-2 «Особова картка працівника» затверджена наказом Держстату та Міноборони від 25.12.2009 р. №495/656. Це є основний первинний документ з обліку особового складу.

Мінсоцполітики у листі від 12.12.2016 р. №1648/0/101-16/28 надало роз’яснення, що особову картку заповнюють на всіх працівників (у тому числі на сумісників) в одному примірнику на підставі відповідних документів: паспорта, трудової книжки, диплома, військового квитка тощо.

Відповідно до п. 2.5 «Інструкції про порядок ведення трудових книжок», затвердженої наказом Міністерств праці, юстиції, соціального захисту населення України від 29.07.1993 р. №58 з кожним записом, що заноситься до трудової книжки, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний ознайомити працівника під розписку в особистій картці (типова форма №П-2), в якій має повторюватися відповідний запис з трудової книжки (вкладиша).

Відомості про прийняття/переведення/звільнення на роботу зазначають у розділі IV «Призначення і переведення» особової картки працівника на підставі наказу (розпорядження) про призначення на роботу, переведення чи звільнення.

Щодо відмови працівника ознайомлюватись під розписку в особистій картці про призначення, переведення або звільнення, то чинним законодавством не передбачено нормативно-правового акта, що підтверджує дії працівника чи відмову у їх вчиненні, не зафіксованих у письмовій формі. Разом з тим, на думку Мінсоцполітики, з метою фіксації та підтвердження дій працівника посадовими особами підприємств, установ та організацій можливе складання акта в довільній формі.

 

Як можна оскаржити рішення податківців?

ПКУ передбачає два варіанти оскарження рішень контролюючого органу – адміністративний або судовий

Як зазначив начальник юридичного управління Головного управління ДФС у Кіровоградській області Євгеній Змеул під час інтерв’ю телеканалу ТТV одним із прав платника податків, закріплених в ст. 17 ПКУ, є право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), у тому числі індивідуальну податкову консультацію, яка йому надана, а також узагальнюючу податкову консультацію.

Відповідно до ст. 56 ПКУ рішення прийняті контролюючим органом можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Отже, із наведеної норми Кодексу випливає, що платник податків у випадку незгоди з контролюючим органом має право оскаржити:

  • рішення:
    – податкове повідомлення-рішення, тобто письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов’язок платника податків сплатити суму грошового зобов’язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених ПКУ та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності;
    – будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу;
  • індивідуальну податкову консультацію. Це роз’яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій;
  • узагальнюючу податкову консультацію. Це оприлюднення позиції центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, що склалася за результатами узагальнення індивідуальних податкових консультацій, наданих контролюючими органами платникам податків, та/або у разі виявлення обставин, що свідчать про неоднозначність окремих норм такого законодавства.

Стосовно рішень контролюючих органів ПКУ передбачає два види оскаржень, про що зазначено у пп. 14.1.7 ПКУ, а саме, оскарження платником податку податкового повідомлення-рішення про визначення сум грошового зобов’язання платника податків або будь-якого рішення контролюючого органу в порядку і строки, які встановлені ПКУ за процедурами адміністративного оскарження, або в судовому порядку.

Щодо оскарження узагальнюючих та індивідуальних податкових консультацій, то відповідно до п. 53.2 ПКУ у судовому порядку платник податків може оскаржити саме наказ, яким затверджено узагальнюючу податкову консультацію, або надану платнику податків індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, якщо на думку платника податків відповідна консультація суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору до окружного адміністративного суду.

Євгеній Змеул звернув увагу платників на те, що ПКУ передбачає два варіанти оскарження рішень контролюючого органу – адміністративний або судовий. Порядок судового оскарження визначено нормами Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАСУ), а строки оскарження передбачено нормами як ПКУ, так і КАСУ.

Працівник хоче поділити щорічну відпустку: чи може роботодавець відмовити?

Наразі передбачено лише можливість, а не обов’язок роботодавця поділу щорічної відпустки на частини, як того бажає працівник

Держпраці у Львівській області нагадує, що черговість надання відпусток на підприємствах, установах, організаціях визначається графіками, що затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) і доводиться до відома всіх працівників. При складанні графіків ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості їх відпочинку.

Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і власником або уповноваженим ним органом, який зобов’язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні до встановленого графіком терміну.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 12 Закону «Про відпустки» щорічну відпустку на прохання працівника може бути поділено на частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів. Водночас, звертаємо увагу, цією статтею передбачено лише можливість, а не обов’язок роботодавця поділу щорічної відпустки на частини, як того бажає працівник.

З метою недопущення втрат робочого часу та беручи до уваги виробничі обставини, роботодавець може й не погодитися поділити відпустку так, як того бажає працівник, також може запропонувати свої умови поділу щорічної основної відпустки або не поділити її взагалі.

Особам з інвалідністю, відповідно до п. 2 ч. 13 ст. 10 Закону «Про відпустки», щорічні відпустки надаються за бажанням у зручний для них час.

 

Які документи податківці мають право вимагати під час перевірок?

ДПС має право вимагати первинні документи, інші регістри, фінансову, статистичну звітність, пов’язані з обчисленням і сплатою податків

Як повідомили у Головному управлінні ДПС у Луганській області, відповідно до п. 44.1 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно з п. 85.2 ПКУ платник податків зобов’язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов’язані з предметом перевірки. Такий обов’язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Відповідно до пп. 20.1.4 та пп. 20.1.6 ПКУ контролюючі органи мають право:

  • проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення;
  • запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов’язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Отже, контролюючий орган має право вимагати від платника податків первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, інші регістри, фінансову, статистичну звітність, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи з урахуванням термінів їх зберігання, передбачених ПКУ та Переліком типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженим наказом Мінюсту від 12.04.2012 р. №578/5, в т.ч. за період, який вже було перевірено контролюючими органами.

Електронні трудові договори та кадрові документи: новації від ВРУ

До КЗпП планують додати норму, яка дозволить складати документи кадрового обліку не лише в паперовій, а й в електронній формі (за власним вибором). Ухвалено у першому читаннівідповідний законопроект №2260

Письмова форма документу

12 листопада ВРУ прийняла у І читанні законопроект № 2260.

За пояснювальною запискою, його розроблено у зв’язку з необхідністю приведення положень деяких законів України у відповідність до Закону «Про державну службу», удосконалення електронної форми комунікації між громадянами, інститутами громадянського суспільства та державними органами, а також уточнення окремих понять.

Цим законопроектом в КЗпП мають ввести нову ст. 5. Вона наводитиме визначення письмової форми документа для цілей трудового законодавства.

Письмовою формою документу вважатиметься документ, створений у паперовій або електронній формі (у тому числі в автоматичному режимі) з дотриманням вимог Законів "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги", складення та/або подання, та/або надіслання якого передбачається КЗпП.

Подивимось, на що таке нове визначення вплине.

 

Електронний трудовий договір

На сьогодні  ст. 24 КЗпП передбачено випадки укладення трудового договору в письмовій формі.

Додержання письмової форми (тобто складання документу під назвою «трудовий договір» або навіть «трудовий контракт») є обов'язковим:

1) при організованому наборі працівників;

2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я;

3) при укладенні контракту;

4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі;

5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 КЗпП);

6) при укладенні трудового договору з фізичною особою (мається на увазі, коли фізособа є роботодавцем);

7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

У всіх інших випадках працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця.

Тож виходить, що у разі прийняття законопроекту №2260 з працівниками можна буде укладати письмові трудові договори в електронному вигляді. Але для цього має бути ЕЦП не тільки у керівника підприємства, а й у новоприйнятого працівника. Адже договір підписується як роботодавцем, так і працівником.

 

Електронна кадрова документація

Оскільки ст. 5 КЗпП вводиться для всіх видів письмових документів, які згадуються в КЗпП, то в електронному вигляді з дня набрання чинності законопроекту № 2260 можна буде складати:

  • всі кадрові накази та розпорядження  (зокрема, щодо прийняття на роботу працівників чи їх звільнення, відрядження, надання і перенесення відпусток, переведення на іншу посаду тощо);
     
  • всі заяви від працівників (зокрема, про прийняття на роботу та звільнення, про надання відпусток та матдопомоги тощо). При порушенні трудової дисципліни працівники з ЕЦП зможуть надавати письмові пояснення в електронному вигляді;
     
  • решта документів, для яких КЗпП передбачає письмову форму (наприклад, повідомлення працівника про остаточний розрахунок при звільненні або договір про повну матеріальну відповідальність).

Зверніть увагу! Щоб запровадити такий електронний документообіг, треба, щоб всі працівники  (подекуди і потенційні) мали ЕЦП.  Тому, скоріш за все, навіть ті, хто бажатиме складати усі кадрові документи виключно в електронному вигляді, навряд чи зможуть це зробити. Тому частина документів матиме електронну форму, а частина – складатиметься в паперовій.

Зауважимо, що нове правило щодо електронного документообігу є правом для роботодавців, а не їх обов’язком. Тобто паперова форма кадрових документів залишається актуальною й надалі.

Мін’юст повністю відкрив єдиний реєстр бізнесу

Тепер українці зможуть слідкувати за рядом нових параметрів: номером реєстрації ФОП, підписантами, філіями

Опендатабот повідомляє, що Міністерство юстиції видало наказ, яким передбачено відкриття єдиного реєстру підприємців та компаній у повному обсязі.

Тепер українці зможуть слідкувати за рядом нових параметрів: номером реєстрації ФОП, підписантами, філіями.

«Для відкритих даних в Україні вкрай важливою є публікація номеру реєстрації ФОП, адже цей параметр дозволяє об’єднувати всю інформацію про підприємців в Україні.

Наявність номеру реєстрації ФОП дозволить зробити іншим державним органам новий крок у відкритті даних. Наприклад, ДПС зможе надати інформацію про податкові борги та податковий статус, і при цьому зберегти персональні дані підприємців.

Відтепер Україна має найбільш відкритий реєстр бізнесу в світі», – коментує Олексій Іванкін, засновник Опендатабот.

Повний реєстр планується викладати в форматі відкритих даних один раз на тиждень.

З 5 листопада фізособи зможуть купувати валюту в будь-якій сумі

Нацбанк скасовує обмеження на купівлю іноземної валюти фізособами в еквіваленті 150 тис. грн в день через касу банку

Продовжуючи валютну лібералізацію, Національний банк скасовує обмеження на купівлю іноземної валюти та банківських металів фізичними особами в еквіваленті 150 тис. грн на день через касу банку, фінансової установи або в системах онлайн-банкінгу.

Також припиняє діяти вимога щодо подання фізичними особами до банків документів, підтверджуючих підстави для проведення операцій з купівлі безготівкової іноземної валюти.

За оцінками Національного банку ці послаблення не матимуть суттєвого впливу на валютний ринок.

По-перше, переважна більшість операцій фізичних осіб з купівлі іноземної валюти здійснюється на суми, менші за 150 тис. грн. По-друге, загальні обсяги купівлі і продажу валюти населенням сьогодні є співмірними.

Водночас чиста купівля валюти Національним банком на міжбанківському валютному ринку завдяки надлишковій пропозиції валюти з боку бізнесу та інвесторів у цьому році сягає майже 4 млрд дол. США, а міжнародні резерви впродовж останніх місяців зберігаються на рівні 21-22 млрд дол. США. Крім того, немає підстав і для посилення тиску на гривню внаслідок дії психологічних чинників – інфляційні та девальваційні очікування українців, як свідчать останні опитування Національного банку, продовжують поліпшуватися. Лібералізація валютного законодавства та зміцнення макрофінансової стабільності дали змогу Національному банку скасувати у цьому році вже понад 30 валютних обмежень, зокрема й для населення. Так у лютому було дозволено оnline-купівлю іноземної валюти.

Також було запроваджено систему інвестування за кордон у межах е-лімітів (сьогодні –до 50 тис. євро/рік для фізичних осіб) без необхідності отримання індивідуальних дозволів чи ліцензій у Національному банку. Національний банк продовжуватиме валютну лібералізацію відповідно до темпів поліпшення макроекономічних умов та з урахуванням швидкості ухвалення та імплементації пакету законів, спрямованих на попередження непродуктивного відпливу капіталу з країни, зокрема законопроєкту щодо протидії BEPS – “Про імплементацію Плану протидії розмиванню бази оподатковування та виведенню прибутку з-під оподаткування”.

Чергові послаблення валютного регулювання затверджені Постановою Правління №125 від 29 жовтня 2019 року “Про затвердження Змін до Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті”. Зміни наберуть чинності 5 листопада.

Як дізнатися про нові рахунки для податків в Е-кабінеті: алгоритм від ДПС

У приватній частині Е-кабінету в меню «Стан розрахунків з бюджетом» платник податків має доступ до своїх особових рахунків зі сплати податків

ДПСУ нагадує, що з 1 жовтня у зв’язку з переходом Державної податкової служби України на міжнародні стандарти IBAN, Державною казначейською службою України відкрито нові бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного та місцевого бюджетів.

Дізнатися про нові реквізити рахунків для сплати податків, зборів, ЄСВ та інших платежів до бюджету в розрізі адміністративно-територіальних одиниць України платник податків може з таких джерел:

– на офіційному вебпорталі ДПС в рубриках:

– у приватній частині Електронного кабінету в меню «Стан розрахунків з бюджетом» платник податків має доступ до своїх особових рахунків зі сплати податків, зборів та інших платежів. При зверненні до зазначеного меню відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить інформацію по кожному виду платежу, зокрема, бюджетний рахунок на поточну дату, МФО банку.

Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг. Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

– у контролюючого органу ДПС за місцем реєстрації або місцем здійснення діяльності.

ДПС планує змінити декларацію з податку на прибуток

ДПС оприлюднила проект наказу Мінфіну щодо змін до декларації з податку на прибуток. Зокрема, планується внести зміни до додатку РІ, ПН, ВП та впровадити новий додаток – ПП (щодо податкових пільг)

17 жовтня ДПСУ оприлюднила проект наказу Мінфіну. Ним пропонується затвердити зміни до форми декларації з податку на прибуток.

За пояснювальною запискою до проекту, декларацію приведуть у відповідність до ПКУ. А саме змінять зміст податкових різниць у додатку РІ щодо збільшення фінрезультату:

  • на суму 30% вартості товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг, придбаних у неприбуткових організацій, внесених до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого придбання, крім випадків, коли сума вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг, придбаних у таких організацій, сукупно протягом звітного (податкового) року не перевищує 25 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, та крім бюджетних установ Накопичувального фонду, недержавних пенсійних фондів і неприбуткової організації, яка є об’єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об’єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону;
     
  • на позитивну різницю між сумою будь-яких виплат (винагород) страховим посередникам та іншим особам за надані послуги щодо укладання (пролонгації) договорів страхування та сумою нормативу витрат на виплати страховим посередникам, розрахованих за методикою, визначеною уповноваженим органом, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

До того ж з метою уникнення непорозумінь між платниками податку на прибуток та контролюючими органами вносяться зміни до окремих додатків декларації:

  • додаток ПН – щодо заповнення відомостей про нерезидента;
  • додаток ВП – щодо можливості подання платником податку на прибуток фінансової звітності за звітний період, що уточнюється, якщо уточнення показників здійснюється у складі декларації за будь-який наступний податковий період відповідно до положень пп. «б» п. 50.1 ПКУ.

З метою організації належного контролю за виконанням вимог п. 142.1-142.3 ПКУ та п. 41 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ щодо цільового використання вивільнених від оподаткування коштів внесено зміни до основної частини декларації та додатку ВП.

Також нова форма декларації доповнюється додатком ПП. В ньому відображаються суми податку на прибуток, не сплачені суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг.

За 2019 рік фізособи-«загальники» будуть звітувати за новою формою

За інформацією ДПС, з 1 січня 2020 року змінюється форма декларації про майновий стан і доходи

ДПСУ повідомляє, що з 1 січня 2020 року платники податків подаватимуть декларацію про майновий стан і доходи за новою формою. Відповідні зміни до форми податкової декларації внесені наказом Мінфіна від 25.04.2019 р. №177 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року №859».

Нова форма податкової декларації від діючої відрізняється деякими особливостями, а саме:

  • доповнено рядок 8 декларації «категорія платника» новим критерієм «особа, яка заявляє право на податкову знижку», який застосовується для громадян, які декларують право на податкову знижку;
  • розрахунок суми податку на доходи фізичних осіб, на яку зменшуються податкові зобов’язання при використанні права на податкову знижку, виокремлено у додаток Ф3;
  • в декларації у розділі ІІ «доходи, які включаються до загального оподатковуваного доходу» додатково виокремлено доходи «нарахований (виплачений, наданий) у формі винагород та інших виплат відповідно до умов цивільно – правового характеру» та  «дохід, отриманий від фізичної особи – орендаря, який не є податковим агентом фізичної особи – орендодавця, від надання в оренду (суборенду, емфітевзіс) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (на місцевості), які розташовані за місцезнаходженням, відмінним від податкової адреси орендодавця».

Нагадуємо, що з 01.01.2019 сплата податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) з доходів, від надання в оренду (суборенду, емфітевзіс) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (на місцевості), здійснюється відповідно до Кодексу та Бюджетного кодексу України за місцезнаходженням таких земельних ділянок (часток, паїв), у зв’язку із чим в новій формі декларації передбачені деякі зміни у порядку розрахунку податкових зобов’язань з податку.

У той же час акцентуємо увагу, що податкові зобов’язання по військовому збору з доходів,  отриманих від фізичної особи – орендаря, який не є податковим агентом фізичної особи – орендодавця, від надання в оренду (суборенду, емфітевзіс) земельних ділянок, земельних часток (паїв) відповідно до вимог Кодексу визначаються в податковій декларації. При цьому сплата таких зобов’язань з військового збору здійснюється за податковою адресою.

Як округлювати зарплату у разі її виплати у готівці? – роз'яснення від НБУ

При формуванні ВКО або видаткової відомості суми зарплати до виплати слід зазначати у сумах, кратних 10 копійкам

 Фахівці НБУ у відповідь на запитання «Який порядок буде з виплатою заробітної плати готівкою? Наприклад, якщо виплаті підлягає сума 5555.51 грн або 5555.57 грн» у коментарях до свого посту щодо округлення розрахунків у Facebook надали таку рекомендацію:

«Після 01 жовтня 2019 року при виплаті заробітної плати з кас підприємства радимо зазначати у видатковому касовому ордері або видатковій відомості суми виплат у сумах, кратних 10 копійкам.

Також рекомендуємо застосовувати практику нарахування сум заробітної плати з урахуванням частки у копійках як кредиторської/дебіторської заборгованості, що переходить на наступний місяць, що не викликає необхідності в округленні нарахованих сум.

Крім того зазначаємо, що відповідно до пункту 2 статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» відображення та облік зазначених вище операцій відноситься до питань організації бухгалтерського обліку на підприємстві і належить до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Одночасно зазначаємо, що одним зі шляхів уникнення незручностей під час виплат заробітної плати може бути укладення відповідного договору з обслуговуючим банком та здійснення перерахування зазначених виплат на рахунки працівників, оскільки під час здійснення безготівкових розрахунків заокруглення не здійснюється (пункт 6 постанови Правління НБУ від 15.03.2018 №25)».

Зазначимо, що Мінфін наразі ще не надавав роз'яснень щодо питань округлення сум зарплати до виплати та не вказував, як це проводити в обліку.

З 25 вересня запрацювали зміни до Кримінального кодексу щодо несплати податків та ЄСВ

24 вересня опубліковано, а 25 вересня набрав чинності Закон України від 18.09.2019 р. №101-IX «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо зменшення тиску на бізнес»

 

23 вересня Президент В. Зеленський підписав Закон України від 18.09.2019 р. №101-IX «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо зменшення тиску на бізнес» (законопроект №1080). 

24 вересня Закон офіційно опубліковано в "Голосі України" №181/2019. Відповідно з 25 вересня він набере чинності (дня, наступного за днем його опублікування).

 

Що змінює цей закон?

По-перше, з Кримінального кодексу виключено статтю 205 про фіктивне підприємництво.

По-друге, збільшено розміри штрафів за ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів). Так, згідно з оновленою ст. 212 ККУ, умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи чи будь-якою іншою особою, яка зобов'язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах, карається штрафом:

  • від 3000 до 5000 н.м.д.г. (раніше 1000-2000) або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на срок до трьох років. Тож новий розмір штрафу від 51000 до 85000 грн;
  • за ті самі діяння, вчинені за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у великих розмірах, - від 5000 до 7000 н.м.д.г. (раніше 2000-3000)  з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Тож новий розмір штрафу від 85000 грн до 119000 грн.

Зустрічайте! Чергове оновлення плану-графіка перевірок ДПС (станом на вересень)

19 вересня Верховна Рада прийняла в другому читанні та в цілому законопроекти №1057 та №1072 щодо запровадження єдиної звітності з ЄСВ та ПДФО

 

19 вересня Верховна Рада розглянула у другому читанні та підтримала в цілому:

  • законопроект №1057 «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб»;
  • законопроект №1072 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб».

Законопроекти №1057 і №1072 запроваджують з 1 січня 2021 року нову об’єднану звітність з ЄСВ та ПДФО, яка є більш уніфікованою з єдиним встановленим терміном подання. 

 

У чому суть?

Законопроекти розроблені для забезпечення подальшої реалізації податкової реформи, одним із завдань якої є спрощення та уніфікація процедур заповнення та подання платниками податків звітності до контролюючих органів. 

У більшості випадків база нарахування ЄСВ співпадає з базою нарахування ПДФО у вигляді заробітної плати та винагороди за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами. Тому законопроєкти запроваджують єдиний уніфікований документ шляхом об’єднання окремих форм податкової звітності, що на сьогодні подаються суб’єктами господарювання – податковими агентами та страхувальниками (підприємства та самозайняті особи, які використовують працю найманих працівників) у різні строки (звіт з ЄСВ подається щомісячно, а форма №1ДФ – щоквартально).

Об’єднання звітності з ЄСВ і ПДФО дозволить скоротити кількість звітів для платників податків – страхувальників та зменшить витрати часу бізнесу на складання самої звітності.

Крім того, законопроектами передбачено спрощення подання звітності з єдиного внеску:

  • для фізосіб – підприємців та фізосіб, які провадять незалежну професійну діяльність, зокрема, передбачено, що відомості про нарахування, обчислення і сплату ЄСВ з доходів від підприємницької діяльності або провадження незалежної професійної діяльності подаються у складі річної декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації);
  • для фізосіб – платників єдиного податку передбачено подання звітності з єдиного внеску у складі податкової декларації платника єдиного податку.

Для страхувальників (підприємств та самозайнятих осіб, які використовують працю найманих працівників) запроваджується квартальна звітність з податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску з розбивкою по місяцях звітного кварталу.

 

Чому важлива уніфікація звітності?

Реалізація законів сприятиме спрощенню умов для ведення бізнесу, спрощенню адміністрування ПДФО та ЄСВ, зменшенню кількості та обсягу податкової звітності.

Єдиній звітності з ЄСВ та ПДФО все ж бути: закон прийнято в цілому!

Згідно з оновленими даними перших двох розділів, у 2019 році податківці планують провести 5157 податкових перевірок

ДПСУ оприлюднила на своєму веб-сайті оновлений (станом на 12.09.2019 р.) план-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік. Традиційно зміни спершу торкнулися лише двох розділів:

  • Розділ І плану-графіка "Документальні планові перевірки платників податків - юридичних осіб";
  • Розділ ІІ плану-графіка "Документальні планові перевірки фінансових установ, постійних представництв та представництв нерезидентів".

Завантажити їх можна безпосередньо на сайті ДФСУ.

Без змін наразі залишилися Розділ ІІІ «Документальні перевірки платників податків - фізичних осіб» (станом на 15.08.2019 р.) (завантажити) та Розділ ІV  «Документальні планові перевірки платників податків - юридичних осіб з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати ПДФО, військового збору та ЄСВ» (станом на 15.08.2019 р.) (завантажити).

Увага! У зв'язку з появою нових ЕЦП ДПС слід оновити ПЗ, - М.Е.Doc

За повідомленням Держказначейства граничний термін використання існуючих рахунків по зарахуванню ЄСВ спливає 31.10.2019, а з 1 листопада будуть діяти нові рахунки

Державна казначейська служба України звертає увагу платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ), що з 01.11.2019 в Україні запроваджується міжнародний номер банківського рахунку за стандартом ІВАN який складатиме 29 літерно-цифрових символів.

Звертаємо увагу, що граничний термін використання існуючих рахунків по зарахуванню ЄСВ спливає 31.10.2019.

Враховуючи зазначене, з метою своєчасної та належної сплати ЄСВ наголошуємо на необхідності починаючи з 01.11.2019 здійснювати сплату ЄСВ на рахунки відкриті в Казначействі (код банку – 899998) за стандартом ІВАN.

При цьому повідомляємо, що для отримання реквізитів рахунків за стандартом ІВАN слід терміново звернутися до органів Державної податкової служби України за місцем обліку.

Увага! З 1 листопада почнуть діяти нові рахунки з ЄСВ за стандартом IBAN

За інформацією М.Е.Doc, для того, щоб користуватися оновленим сертифікатом необхідно обов’язково оновити програму (оновлення 11.01.018)

М.Е.Doc нагадує, що відповідно до прийнятого  21.08.2019 р. розпорядження КМУ «Питання Державної податкової служби» оновлено сертифікат для зашифрування повідомлень на ДПС.

Це пов’язано з утворенням нової ДПС (замість ДФС) та передання новій службі функцій адміністрування податків та зборів. 

Оновлений сертифікат присутній у програмі M.E.Doc. Для того, щоб користуватися оновленим сертифікатом необхідно обов’язково оновити програму (оновлення 11.01.018).

 

Кабмін передав ДПС функції адміністрування податків та ЄСВ (до цього були у ДФС)

21 серпня на засіданні КМУ було прийняте рішення, що Державна податкова служба виконуватиме обов'язки Державної фіскальної служби з реалізації у країні податкової політики і адміністрування ЄСВ.

Міністерство фінансів України повідомляє, що 21 серпня Кабінет Міністрів України своїм розпорядженням передав Державній податковій службі функції з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС.

Таким чином, здійснення заходів з утворення ДПС та забезпечення здійснення ДПС повноважень і виконання функцій, визначених Положенням про Державну податкову службу України, затвердженим постановою КМУ від 06.03.2019 р. №227, завершене.

Розпорядження набере чинності з моменту оприлюднення.

«Ми успішно провели половину робіт по розділенню ДФС, що разом з глибоким реформуванням обох нових служб є одним з пріоритетів Мінфіну, і можемо констатувати, що нам вдалося пройти турбулентний період передачі повноважень максимально непомітно та безболісно для бізнесу. Сподіваюся, що найближчим часом ми так само ефективно пройдемо етап відокремлення Державної митної служби, після чого обидві структури почнуть виконувати свої функції відповідно до їхніх стратегій, активно залучатимуть професійних людей через прозорі конкурси, в результаті чого ми отримаємо податкову і митницю європейського зразка», сказала Міністр фінансів Оксана Маркарова.

Державна фіскальна служба припинить своє функціонування після того, як ДМС завершить процес формування, відповідним рішенням Кабінету Міністрів.

Положення про реєстрацію платників ПДВ зазнає змін

                               

13 серпня ДФСУ розмістила на своєму веб-сайті проект наказу Мінфіну «Про затвердження Змін до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість».

 

Які зміни передбачені проектом?

По-перше, Положення доповнюється нормами, згідно з якими ДФСУ оприлюднюватиме на власному офіційному веб-порталі разом із даними з реєстру платників ПДВ додаткову інформацію про виникнення у особи, яка зареєстрована платником ПДВ, підстави для анулювання її реєстрації згідно з вимогами п.184.1 ПКУ.

Оприлюднення такої інформації сприятиме, зокрема, упередженню проведення платниками ПДВ господарських операцій із особами, які припинили свою діяльність відповідно до закону або обрали спрощену систему оподаткування, що не передбачає сплати ПДВ, та підлягають у зв’язку з цим виключенню із реєстру платників ПДВ.

По-друге, удосконалюється алгоритм формування ДФСУ індивідуального податкового номера платника ПДВ для фізичної особи – підприємця з метою ідентифікації її першої та повторної реєстрації як платника ПДВ, в тому числі для підприємців, стосовно яких до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань внесено серію (за наявності) та номер паспорта (номер паспорта громадянина України у формі id-картки).

По-третє,  розширюється коло осіб, уповноважених платником ПДВ на подання до контролюючого органу запиту про отримання витягу з реєстру платників ПДВ. Зокрема, передбачено можливість подати такий запит особою, відповідальною за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку суб’єкта господарювання.

 

Коли зміни наберуть чинності?

Очікується, що цей наказ набере чинності через 10 днів з дня його офіційного опублікування.

Інструкцію з нарахування та сплати ЄСВ оновлять: проект від ДФС

ДФСУ оприлюднила проект наказу Мінфіну «Про затвердження Змін до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Його розроблено у зв’язку з прийняттям законів України №2449, №2476, №2497 та №2628.

Прийняття проекту наказу забезпечить:

  • сплату ЄСВ за іншого з подружжя, який не працював під час перебування за кордоном за місцем довготермінового відрядження працівника дипломатичної служби, з метою зарахування зазначеного періоду до страхового стажу іншого з подружжя;
     
  • право для осіб, які доглядають за дітьми, хворими на важкі перинатальні ураження нервової системи, важкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, важкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, або дитина отримала важку травму, потребує трансплантації органу, потребує паліативної допомоги на належне пенсійне забезпечення, державну допомогу у разі, якщо такі діти не визнані в установленому порядку дітьми з інвалідністю;
     
  • встановлення пільгового порядку сплати єдиного внеску для членів фермерських господарств;
     
  • застосування фізособами – підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, в яких працюють особи з інвалідністю, ставки 8,41% для працюючих осіб з інвалідністю.  ​​

Очікується, що цей наказ набере чинності з дня його офіційного опублікування.                                                                 

Які зміни чекають на клієнтів банків через IBAN: пам'ятка від Приватбанку

IBAN поширюється на поточні, вкладні (депозитні) рахунки клієнтів банку. Бюджетні рахунки, відкриті Казначейством, також мають номер рахунку IBAN

 

ПриватБанк нагадує, що з 5 серпня 2019 року в Україні запроваджується міжнародний номер банківського рахунку (IBAN).

IBAN (International Bank Account Number – міжнародний номер банківського рахунку) – це стандартна система банківського рахунку в державах Євросоюзу.

 

 

Як виглядає IBAN-код?

Номери рахунків IBAN складатимуться з 29 літерно-цифрових символів.

Вони умовно поділяються на дві групи.

Перші 10 знаків – код країни, контрольне число й код банку. Зокрема, перші дві літери UA вказують на код країни, у цьому випадку це Україна.

Наступні за кодом країни два символи – контрольні, вони призначені для перевірки достовірності рахунку й захищають інформацію від помилок під час внесення даних.

Наступні шість цифр – код МФО банку.

Друга група символів, що складається з 19 знаків, – безпосередньо номер рахунку клієнта банку. Причому перші в цій групі п'ять нулів, як правило, доповнюють IBAN до 29 знаків, а останні 14 символів є безпосередньо номером рахунку.

З калькулятором можна ознайомитись тут: 

 

 Чому рахунки має бути замінено на формат IBAN?

На виконання Постанови НБУ № 162 та задля спрощення й здешевлення розрахунків з іншими країнами світу, зокрема з країнами Евросоюзу.

 

Як відбуватиметься перехід на новий формат рахунків? (для клієнтів)

1. До 5 серпня 2019 року клієнти отримають від банку інформацію про зміну діючого рахунку за стандартом IBAN для інформування своїх контрагентів та зазначення в розрахункових документах. При цьому зміна діючого номера рахунку за стандартом IBAN не призводить до зміни положень договору (договору банківського рахунку/розрахунково-касового обслуговування/банківського вкладу тощо).

2. З 5 серпня до 31 жовтня 2019 року в документах на переказ коштів можуть клієнти заповнювати реквізити «Код банку» та «Рахунок» у будь-яких варіаціях. Так, у документах на переказ коштів у реквізитах платника/отримувача можуть заповнювати як кілька реквізитів (номер рахунку платника/отримувача та код банку платника/отримувача), так і номер рахунку платника/отримувача за стандартом IBAN. У разі заповнення номера рахунку платника/отримувача за стандартом IBAN у реквізиті «Код банку платника/отримувача» зазначається нуль.

3. З 1 листопада 2019 року в реквізити розрахункового документа «Рахунок» зазначатимуть номер рахунку платника/отримувача тільки за стандартом IBAN.

Отже, банк самостійно сформує новий номер рахунку й відкриє його клієнту. Також банк самостійно повідомить ДФСУ про закриття попередніх рахунків.

 

Що робити клієнту для зміни рахунків?

Нічого. Усі обов’язки з відкриття рахунків покладено на банк.

 

Чи потрібно повідомляти своїх партнерів або переукладати діючі угоди, контракти з ними?

З 5 серпня до 31 жовтня 2019 року банки прийматимуть платіжні документи за старими реквізитами.

З 1 листопада 2019 року застосування IBAN буде обов’язковим для клієнтів усіх банків України під час здійснення переказів коштів як у національній, так і в іноземних валютах, зокрема і транскордонних переказів.

Тобто всі перекази з 1 листопада 2019 року здійснюватимуться лише з використанням IBAN.

Клієнтам усіх банків країни необхідно самостійно внести зміни в реквізитах, зазначених у документації з усіма своїми контрагентами/партнерами, до 31.10.2019 включно.

 

Чи буде також змінено й рахунки в іноземних валютах?

IBAN поширюється на поточні, вкладні (депозитні) рахунки юридичних осіб. Бюджетні рахунки, відкриті Казначейством України, також мають номер рахунку IBAN.

 

Як можна побачити виписки за діючими рахунками?

Усі виписки будут доступні через «Приват24 для бізнесу».

 

Як дізнатися про свої нові рахунки?

До 5 серпня ви отримаєте від банку інформацію про зміну рахунків за стандартом IBAN для інформування своїх контрагентів і вказівки в розрахункових документах.

Новий рахунок можна буде побачити в «Приват24 для бізнесу». Виписки за діючими рахунками також будуть доступні в «Приват24 для бізнесу».

 

Що, якщо на рахунку ФОП у старому форматі було налаштовано функцію «Автопідпис»?

Якщо для платежів у бюджет ви використовували функцію «Автопідпис», то вам необхідно в новому «Приват24 для бізнесу» переналаштувати «Автопідпис» і на рахунку в IBAN-форматі (меню «Налаштування підприємства – Автопідпис»).

Ведення табелю обліку робочого часу!

Ведення табельного обліку робочого часу на підприємствах, в установах й організаціях регулюється наказом Держкомстату України від 05.12.2008 р. №489 «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці».

Так, Наказом №489 затверджено типову форму №5 «Табель обліку використання робочого часу», в якій фактично й ведеться облік робочого часу. Форма носить рекомендаційний характер і складається із мінімальної кількості показників, необхідних для заповнення форм державних статистичних спостережень. При необхідності форма може бути доповнена іншими показниками, необхідними для обліку на підприємстві.

У разі потреби можна застосовувати й іншу форму табеля обліку робочого часу, але при цьому обов’язковим є наявність первинного обліку показників щодо використання робочого часу, явок та неявок працівників, які визначено формами державних статистичних спостережень з праці (лист Державної служби статистики України від 12.01.2012 р. №9/4-10/9).

Однак, Наказом №489 не визначено процедури ведення табеля обліку використання робочого часу.

Табель обліку робочого часу є підставою для нарахування працівникам заробітної плати, допомоги по тимчасовій непрацездатності, сум за період щорічних відпусток, інших виплат. Складений і підписаний відповідальною за ведення табеля особою та погоджений керівником організації табель подається до бухгалтерії.

Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів – представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Вiдповiдно табель обліку використання робочого часу заповнюється двiчi на мiсяць: за першу половину мiсяця – для нарахування авансових платежiв та за весь мiсяць – для розрахунку заробiтної плати за мiсяць. Наприкiнцi мiсяця в табелi обліку використання робочого часу пiдраховується загальна кiлькiсть вiдпрацьованих днiв i днiв неявок на роботу. Табель подається до бухгалтерiї завчасно для своєчасного розрахунку заробiтної плати.

Підприємство, установа, організація для обліку робочого часу самостійно має визначати осіб, відповідальних за ведення обліку використання робочого часу працівниками та оформлення табелів; посадових осіб, які мають засвідчувати своїми підписами інформацію, зазначену в табелях; строки подання табелів на підпис відповідним посадовим особам; строки подання табелів до бухгалтерії для нарахування заробітної плати; порядок унесення до табеля відомостей про нових працівників та вилучення з нього відомостей про звільнених працівників; правила та порядок присвоєння працівникам табельних номерів; правила і порядок коригування відомостей про фактичну роботу та відсутність працівників на роботі.

За умови, що кількість працівників є невеликою, табель обліку використання робочого часу, як правило, ведуть фахівці бухгалтерії і складають його в одному екземплярі за два-три дні до розрахункового періоду на підставі табеля за минулий місяць.

На великих підприємствах табель обліку використання робочого часу ведуть кадровики або навіть вводиться до штату така посада як табельник (коли багато цехів, структурних підрозділів, різні умови робочого часу тощо). Також ці функції можуть покладатися на керівників підрозділів чи їхніх підлеглих. Заповнений табель обліку використання робочого часу підписує відповідальна особа (бухгалтер, кадровик або табельник) чи керівник структурного підрозділу. Але порядок його складання та затвердження підприємство визначає самостійно відповідно до своїх локальних нормативних документів. Тому доцільно на підприємстві розробити окреме Положення про ведення табельного обліку, оскільки на законодавчому рівні не затверджено відповідних положень чи роз’яснень.

Наголошуємо, що відповідно до ч.2 ст.30 ЗУ “Про оплату праці” роботодавець зобов’язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.

При цьому  роботодавця не можуть притягти до відповідальності за відсутність табелів обліку використання робочого часу, якщо забезпечено облік використання робочого часу в інший спосіб.

Увага! У неділю, 30 червня, можна буде зареєструвати податкові накладні!

На дату виникнення податкових зобов’язань платник ПДВ зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений термін.

Реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

  • для податкових накладних/розрахунків коригування, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, – до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
  • для податкових накладних/розрахунків коригування, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
  • для розрахунків коригування, складених постачальником до податкової накладної, складеної на отримувача - платника ПДВ, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, – протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування отримувачем.

Операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки ЄРПН, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків.

Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Тобто, якщо граничний день реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН припадає на святковий чи вихідний день, то такий день вважається операційним, що забезпечує можливість реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування протягом періоду з 8:00 до 20:00. Відповідно, 30 червня 2019 року, який припадає на вихідний день неділю, є операційним днем.

 

Борг з ЄСВ. Коли та як стягується?

У разі, якщо платник єдиного внеску протягом 10 календарних днів не сплатив суми недоїмки та штрафів з нарахованою пенею та не оскаржив вимогу в адміністративному та судовому порядку, така вимога вважається узгодженою та протягом 10 робочих днів з дня узгодження вимоги (набрання нею чинності) надсилається  до органу Державної виконавчої служби.

Державна виконавча служба (державний виконавець) не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей, а також накладає арешт на майно та кошти платника.

 

Як оформити студента на літній період.

Трудові відносини роботодавця та працівника повинні оформлятися належним чином. Так як зазвичай влітку студенти працюють у сферах громадського харчування, торгівлі, організації дозвілля, туризму тощо, у студента є два шляхи здійснення трудової діяльності: за трудовим договором та за цивільно-правовим договором.

        Трудовий договір відповідно до ст.21 КЗпП ст.– це угода між працівником і роботодавцем, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а роботодавець зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

До початку роботи працівника за укладеним трудовим договором роботодавець має подати до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку його як платника єдиного соціального внеску повідомлення про прийняття такого працівника на роботу.

Заробітна плата, відпускні працівникам, що здійснюють діяльність за трудовим договором, а також виплати, нараховані відповідно до умов такого договору оподатковують в загальному порядку: єдиним внеском за ставкою 22%, податком з доходів фізичних осіб за ставкою 18%, військовим збором за ставкою 1,5%.

До доходу таких громадян, якщо той не перевищує законодавчо встановлену межу (пп.169.4.1 ПКУ – 2470 грн.) може бути застосована податкова соціальна пільга за умови своєчасного подання заяви на її використання.

        Цивільно-правовий договір – це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Найпоширенішими серед таких договорів є: на виконання робіт (договори підряду); на надання послуг.

За цивільно-правовим договором підрядник на відміну від працівника не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує і виконує свою роботу.

Якщо з громадянином укладається договір цивільно-правового характеру, то повідомлення до органу ДФС про прийняття працівника на роботу не надається і запис про виконання роботи у трудовій книжці не робиться.

Сума доходу, одержаного платником податку за цивільно-правовим договором, оподатковуються  податком  на доходи фізичних осіб  за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 1,5%.

І, нарешті, ще про одну перевагу легального працевлаштування для студентів, що навчаються за контрактом.

Відповідно до пп.166.3.3 ПКУ такі громадяни можуть скористатися правом на податкову знижку та повернути частину коштів, сплачених за навчання у вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладах, у разі, якщо вони або члени їх сімей, що сплачують за навчання, працювали легально та отримували дохід у вигляді заробітної плати.

 

Нові рахунки для сплати ЄСВ!!!

Нагадуємо, що з 2 травня 2019 року функціонуватимуть нові рахунки для сплати ЄСВ, які відкриті на балансі центрального апарату Казначейства (код банку – 899998). 

 

Реєстр нових рахунків ЄСВ оприлюднений на офіційному сайті ДФС у розрізі всіх областей та для м. Київ. Нові рахунки зі сплати ЄСВ з'явилися у зв’язку з проведенням реорганізації територіальних органів ДФС.  Проте, що буде з сумами переплати на діючих рахунках, так й не відомо.

Зверніть увагу! Казначейство повідомляло, що граничний термін використання "старих" рахунків з ЄСВ, які відкриті на балансі ГУ Казначейства в областях та м. Києві спливає 01.05.2019 року. З 2 травня кошти, які сплачуватимуться платниками на старі рахунки, не будуть зараховуватись, а повертатимуться платникам, як нез’ясовані надходження. Символи рахунків для зарахування ЄСВ в органах ДФС.

Для сплати ЄСВ з 2 травня будуть діяти нові рахунки!!!

Звертаємо увагу до платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄСВ), що з 02.05.2019 функціонуватимуть нові рахунки для сплати ЄСВ, які відкриті на балансі центрального апарату Казначейства (код банку – 899998).

Граничний термін використання існуючих рахунків по зарахуванню ЄСВ, які відкриті на балансі Головних управлінь Казначейства в областях та м.Києві спливає 01.05.2019.

Починаючи з 02.05.2019 кошти, які сплачуватимуться платниками на старі рахунки по зарахуванню ЄСВ, не будуть зараховуватись, а повертатимуться платникам, як нез’ясовані надходження.

Враховуючи зазначене, з метою своєчасної та належної сплати ЄСВ наголошуємо на необхідності починаючи з 02.05.2019 здійснювати сплату ЄСВ за новими реквізитами рахунків, які відкриті на балансі центрального апарату Казначейства (код банку – 899998).

При цьому повідомляємо, що для отримання нових реквізитів рахунків слід терміново звернутися до адміністратора коштів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – Державної фіскальної служби України та Пенсійного фонду України (в частині погашення заборгованості по сплаті ЄСВ станом на 01.10.2013).

26 квітня – останній день для сплати податків за березень 2019 року!!!

      Сплату податків за березень необхідно здійснити не пізніше 26 квітня 2019 року.     

      ДФС повідомляє, що відповідно до розпорядження КМУ “Про перенесення робочих днів у 2019 році” № 7-р у квітні поточного року вівторок 30 квітня перенесено на суботу 11 травня, тобто останній день сплати нарахованих податкових зобов’язань з податків і зборів припадає на вихідний день 30 квітня 2019 року.

      Нормами ПКУ не передбачено перенесення термінів слати податків і зборів (п.57.1 ПКУ), тому сплату нарахованих поточних податкових зобов’язань необхідно здійснити не пізніше 26 квітня 2019 року.

Що робити, якщо сплатили ЄСВ не на той рахунок?

Якщо платника податків із податковим номером, що визначений інформаційною системою з платіжного документа, не знайдено серед платників податків, що перебувають на обліку в органі ДФС, сума розрахункового документа розноситься до інтегрованої карти платника (далі – ІКП) зі спеціальним кодом «Платежі до з'ясування» (Порядок №422).

У разі відсутності платежів в інтегрованій картці платника суб’єкту господарювання необхідно написати заяву на повернення коштів, які  пішли не за призначенням з обов’язковим документальним підтвердженням факту сплати.

Оскільки повернення здійснюється не раніше 20-ти денного терміну після отримання заяви, з метою уникнення штрафних санкцій, доцільно здійснити оплату за правильними реквізитами, а потім чекати повернення.

Податковий кредит за несвоєчасно зареєстрованою ПН.

ПН з ПДВ помилково складені не в тому звітному періоді – безпідставно сформований податковий кредит. Як діяти, коли помилку виявили після реєстрації в ЄРПН або під час перевірки податкових органів.

 

Згідно зі ст.198 ПКУ ПН не можуть бути відображені у складі податкового кредиту звітного періоду складання ПН (РК), а повинні бути відображенні у звітному періоді їх реєстрації.

Так само до податкового кредиту (згідно з п.198.6 ПКУ) не зараховуються суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів або послуг, які не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН ПН, РК, або митними деклараціями  чи іншими документами, передбаченими п.201.11 ПКУ.

Зауважимо, що суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів чи послуг, зазначені в ПН, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано ПН або РК в ЄРПН, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення ПН або РК (у тому числі для платників, які застосовують касовий метод).

Зверніть увагу на дотримання вимог податкового законодавства при складанні податкової звітності з податку на додану вартість, а саме при формуванні додатку 5 податкової декларації. У разі виявлення контролюючим органом помилок при визначенні суми податкового зобов’язання або збільшення суми бюджетних відшкодувань, передбачено накладення штрафних санкцій на платника у розмірі 25% від суми визначеного податкового зобов’язання, завищеного бюджетного відшкодування; у разі повторного (протягом 1095 днів) порушення – 50% штрафних санкцій (згідно зі п.123.1 ПКУ). А також передбачена відповідальність за ст.163-1 КУпАП.

Суми ПДВ з ПН, зареєстрованих в ЄРПН несвоєчасно, включаються до податкового кредиту за звітний період їх реєстрації.

Яка відповідальність за несвоєчасну сплату податків?

В ст.127 ПКУ визначено відповідальність за порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) податків у джерела виплати.

 

Відповідно до п.127.1 ПКУ ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25% суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50% суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Дії, передбачені абз.1 цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75% суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

У відомості зазначили, що відповідальність за погашення суми податкового зобов’язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов’язок щодо погашення такого податкового боргу покладається на особу, визначену цим Кодексом, у тому числі на податкового агента. При цьому платник податку – отримувач таких доходів звільняється від обов’язків погашення такої суми податкових зобов’язань або податкового боргу, крім випадків, встановлених розділом 4 ПКУ.

Передбачені цим пунктом штрафи не застосовуються, коли ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податку на доходи фізичних осіб самостійно виявляється податковим агентом при проведенні перерахунку цього податку, передбаченого п.169.4 ПКУ, та виправляється в наступних податкових періодах протягом податкового (звітного) року згідно з нормами ПКУ.

20 лютого - граничний термін звітування!!!

Нагадуємо, що середа, 20 лютого, є останнім днем для подання:

 

  • декларації з єдиного податку на 2019 рік та розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2018 рік для набуття і підтвердження статусу платника податку IV групи;
  • декларації з плати за землю за січень 2019 року та/або на 2019 рік;
  • звіту з ЄСВ (додаток 4) за січень 2019 року;
  • декларації з ПДВ за січень 2019 року;
  • декларації з акцизного податку за січень 2019 року;
  • декларації з рентної плати за січень 2019 року з розрахунком: рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини; рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України; рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами; рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України. 

Крім того, 20 лютого є останнім днем для сплати ЄСВ роботодавцями (крім гірничих підприємств) за січень 2019 року та авансового внеску з єдиного податку за лютий 2019 року платниками єдиного податку 1-ї та 2-ї груп.

Важливо! 11 лютого - граничний термін подання податкової звітності за IV квартал та 2018 рік!!!

У понеділок, 11лютого, закінчується строк подання до податкової служби:

  • декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України, у т. ч. спільному підприємству з іноземними інвестиціями, і знаходяться за її межами, за IV квартал 2018 року;
  • декларації з ПДВ за IV квартал 2018 року та заяви про вибір квартального звітного періоду з ПДВ у 2019 році;
  • податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1ДФ) за IV кв. 2018 року;
  • декларації про майновий стан і доходи, отримані фізичною особою — підприємцем на загальній системі оподаткування від провадження господарської діяльності за 2018 рік. 
  • декларації платника єдиного податку -  юридичної особи (3 група) за 2018 рік;
  • декларації платника єдиного податку -  підприємця (3 група) за 2018 рік. 
  • звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (додаткок Д5) за 2018 рік підприємцями, незалежно від системи оподаткування.
  • декларації з рентної плати за IV квартал 2018 року;
  • розрахунків рентної плати за користування надрами (додатки 1 та 3 до декларації) за IV квартал 2018 року;
  • розрахунків з рентної плати за спеціальне використання води (додатки 5, 6, 7 до декларації) за IV квартал 2018 року;
  • звіту про використання води (форма №2ТП-водгосп (річна) за 2018 рік платниками рентної плати за спеціальне використання води;
  • розрахунків з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів (додатки 8, 9) за IV квартал 2018 року;
  • декларації збору за місця для транспортних засобів за 2018 рік;
  • декларації з екологічного податку за IV квартал 2018 року;
  • декларації туристичного збору за 2018 рік;
  • звітності щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів (форми №1-РС, №2-РС, №3-РС, №1-ОА, №1-ОТ) за січень 2019 року.

 

 

Які наслідки, якщо ФОП-пенсіонер подав звіт з ЄСВ?

Суми самостійного визначення бази нарахування ЄСВ у звіті підлягають сплаті на загальних підставах та не підлягають скасуванню.

 

Фізособи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Підприємці, які звільняються від сплати внеску, не зобов’язані його платити і не зобов’язані подавати звіт з ЄСВ. Водночас пільговики можуть за бажанням бути платниками єдиного внеску і самостійно визначити для себе базу нарахування єдиного внеску – не більше максимальної та сплачувати внесок у розмірі не меншому за розмір мінімального страхового внеску. Такі платники подають звіт з ЄСВ самі за себе по строку 11 лютого і несуть як і інші страхувальники відповідальність за правильність та достовірність заповнення Звіту.

Отже, суми самостійного визначення бази нарахування ЄСВ фізособами – підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, і є пенсіонерами за віком або особами з інвалідністю, підлягають сплаті на загальних підставах та не підлягають скасуванню.

У разі несвоєчасної сплати самостійно визначеного у поданому звіті зобов’язання такі особи несуть відповідальність як і інші страхувальники. Тож підприємець - пільговик, який подав звіт з ЄСВ з визначеними зобов’язаннями із внеску, зобов’язаний сплатити визначені ним у звіті суми внеску разом із 20% штрафу і 0,1% пені за кожний день прострочення платежу. Також за несвоєчасну сплату внеску застосовується адміністративний штраф.

Як ФОП заповнювати графу 3 таблиці 1 нового річного звіту з ЄСВ!

 

Графу 3 «Сума чистого доходу (прибутку), заявлена в податковій декларації / Самостійно визначена сума доходу / Частка розподіленого доходу» таблиці 1 Звіту з ЄСВ (форма №Д5 річна). А саме в ній відображається:

  • фізособами-«загальниками» та самозайнятими особами, – чистий оподатковуваний дохід (прибуток), зазначений у податковій декларації. В рядках у розрізі кожного календарного місяця зазначається середньомісячний оподатковуваний дохід. Він визначається шляхом ділення річного чистого доходу (прибутку) на кількість місяців, протягом яких такий платник перебував на обліку як платник ЄСВ;
  • фізособами-«єдинниками» – самостійно визначена сума доходу. В рядках у розрізі кожного календарного місяця зазначається сума доходу, яка не може бути меншою за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць (у 2018 році – 3723 грн);
  • членами фермерського господарства – частка розподіленого доходу, отриманого такими платниками від чистого прибутку фермерського господарства у звітному році, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб. В рядках у розрізі кожного календарного місяця зазначається середньомісячний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом ділення річного розподіленого доходу на кількість місяців, протягом яких такий платник перебував на обліку як платник ЄСВ.

Тим, хто вже подав звіт з ЄСВ із заповненою графою 3 не за наведеними правилами, радимо подати новий, поки є час. Адже звіт з ЄСВ за 2018 рік можна подати до 11 лютого 2019 року включно.

 

Коли звітувати «єдинникам» у 2019 році?

 

За 2018 рік фізособи - «єдинники» I та ІІ груп мають подати декларацію до 1 березня включно, а ІІІ групи - до 11 лютого!

Доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності на спрощеній системі оподаткування, відображаються в податковій декларації платника єдиного податку – фізособи – підприємця, затвердженій наказом Мінфіну №578, яка подається у строки відповідно до ст.296 ПКУ: 

  • для платників єдиного податку І та ІІ груп у строки, встановлені для річного податкового періоду, тобто протягом 60 календарних днів, що настають за останнім днем звітного (податкового) року (за 2018 р. – 01.03.2019 р.);
  • для платників єдиного податку ІІІ групи у строки, встановлені для квартального податкового періоду, тобто протягом 40 календарних днів, що настають за останнім днем звітного (податкового) кварталу (у 2019 р. – 11 лютого, 10 травня, 9 серпня, 11 листопада).

Увага! Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем. Зазначена норма визначена п.49.20 ПКУ. 

Платники І та ІІ групи сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Платники єдиного податку ІІІ групи сплачують його протягом 10 календарних днів після граничного строку подання декларації за податковий (звітний) квартал (у 2019 р. – 19 лютого, 20 травня, 19 серпня, 19 листопада).  При цьому необхідно пам’ятати, що відповідно до норм ПКУ, якщо останній день сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, термін сплати податків і зборів не переноситься!!!

 

 

Підприємства з понад 8 працівниками також подаватимуть Звіт про квоти. Вперше - вже за 2018 рік!

 

Мінсоцполітики своїм наказом від 23.11.2018 р. №1763 затвердило нову форму Інформації про зайнятість і працевлаштування громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню (їх перелік наведено в ст.14 Закону про зайнятість). Цим же наказом внесено зміни до Порядку її заповнення та подання.

Форму такої Інформації називають Звітом про квоти. Хоча вона не називається звітом ані в Законі про зайнятість, ані в оновленому Порядку №271, але по суті, така інформація і є звітом, який слід подавати щорічно. 

Хто і кому має надавати такий Звіт?

Як очевидно із назви Порядку надання роботодавцями державній службі зайнятості інформації про зайнятість та працевлаштування громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, цей звіт подають:

  • лише роботодавці;
  • до Держслужби зайнятості за юридичною адресою роботодавця.

При цьому в оновленому Порядку зазначається, що роботодавці – це підприємства, установи, організації з чисельністю штатних працівників від 8 осіб. Тобто на фізосіб-роботодавців обов'язок надання такої Інформації не поширюється!

Коли вперше звітувати за новою формою?

Нагадаємо, що звітувати про квоти підприємства мають не пізніше 1 лютого. Хоча минулого року регіональні Центри зайнятості наголошували, що останнім днем подання цього звіту є 31 січня 2018 року. Тож з цим питанням краще звертатися до своїх Центрів зайнятості та отримати від них інформацію.

Наказ №1763 набере чинності з дня його офіційного опублікування.

Наказ №1763 опубліковано 8 січня в «Офіційному віснику України» №3/2019. Тому звітувати за новою формою та правилами потрібно вже за 2018 рік, не пізніше 1 лютого 2019 року.

З 2018 року виконувати квоту мають підприємства, установи організації з чисельністю від 8 до 20 осіб (включно), забезпечивши працевлаштування осіб, яким до настання права на пенсію за віком відповідно до ст.26 Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 р. №1058-4 залишилося 10 і менше років.

Нова форма звіту містить наступні рядки:

  • у рядку 01 – середньооблікова чисельність штатних працівників за попередній календарний рік – усього;
  • у рядку 02 – зазначається середньооблікова чисельність працівників, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню та працювали на умовах повної зайнятості у звітному році;
  • у рядку 03 – квота у розмірі 5% середньооблікової чисельності штатних працівників;
  • у рядку 04 – середньооблікова чисельність штатних працівників за звітний рік;
  • у рядку 05 – середньооблікова чисельність штатних працівників за звітний рік, яким до настання права на пенсію за віком відповідно до ст.26 Закону “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” залишилося 10 і менше років;
  • у рядку 06 – чисельність громадян, яких планується працевлаштувати в поточному році у рахунок квоти.
     

Згідно з примітками до рядків нового звіту рядки 01 – 03 заповнюються підприємствами з чисельністю штатних працівників понад 20 осіб, а рядок 04 та 05 – підприємствами з чисельністю штатних працівників від 8 до 20 осіб. Рядок 06 звіту мають заповнювати всі підприємства незалежно від чисельності  штатних працівників.

Відповідальність за порушення

Як роз'яснювали фахівці Державного центру зайнятості питання перевірки роботодавців на предмет подання Інформації та правильності її заповнення не належать до компетенції державної служби зайнятості.

Зверніть увагу! За неподання (несвоєчасне подання) цього звіту штрафні санкції не встановлені! Також не встановлена відповідальність за помилки у ньому.

У той же час до повноважень територіальних органів Держпраці належать здійснення нагляду та контролю за дотриманням законодавства про зайнятість з питань дотримання прав і гарантій щодо працевлаштування осіб, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, та здійснення відповідних перевірок роботодавців.

Нагадуємо, що згідно зі ст.53 Закону про зайнятість у разі невиконання роботодавцем протягом звітного року встановленої квоти для працевлаштування з нього стягується штраф за кожну необґрунтовану відмову у працевлаштуванні таких осіб у межах відповідної квоти у двократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення.

Застосовується такий штраф лише за наслідками перевірок від Держпраці в разі виявлення такого порушення.

29 грудня – останній день для реєстрації ПН за першу половину грудня 2018 року!!!

 

Операційний день для реєстрації ПН та РК в ЄРПН з 31.12.2018 р. перенесено на 29.12.2018 р.

ДФСУ повідомляє, з урахуванням положень розпорядження Кабінету Міністрів України від 11 січня 2018 року № 1-р «Про перенесення робочих днів у 2018 році» та відповідно до повідомлення Державної казначейської служби України щодо роботи в період завершення бюджетного 2018 року та на початку 2019 року в Системі електронних платежів Національного банку України, операційний день 31.12.2018 р. буде перенесено на 29.12.2018 р., який, відповідно, буде останнім днем в поточному році для реєстрації ПН та РК до ПН в ЄРПН з урахуванням граничних строків.

30-31 грудня 2018 року роботу електронних сервісів та інформаційних систем буде тимчасово обмежено.

У 2019 році першим операційним днем є 2 січня.

 

Увага! Через електронні листи поширюється вірус-шифрувальник

В Україні продовжується поширення шифрувальника #Scarab через масові розсилки фішингових електронних листів російською чи українською мовами (можливо з помилками).

Лист має прикріплений архів «Копия 1.gz», який містить  виконувальний файл “Копия 1.scr” (С/С++, ехе), при активації якого шифруються файли з метою отримання викупу для їх відновлення.

При запуску «Копия 1.scr» створюється процес sevnz.exe, який запускає дочірній процес mshta.exe (системний процес для Internet Explorer) та окремий  інжект-процес VSSVC.EXE (також системний для управління Volume Shadow Copy). Після видалення процесу VSSVC.EXE  починається видимий етап шифрування файлів, які не є виконувальними та створення окремих текстових файлів (з повідомленням про шифрування) у кожній директорії з зашифрованими файлами.

Зашифровані файли мають кодовану назву та розширення «.crypted034».

Рекомендації щодо попередження загрози:

  • перед відкриттям вкладень у повідомленнях звертайте увагу на деталі (у листах від адресантів, щодо яких виникають сумніви, наприклад: автор з невідомих причин змінив мову спілкування; тема листа є нетиповою для автора; спосіб, у який автор звертається до адресата, є нетиповим тощо; а також у повідомленнях з нестандартним текстом, що спонукають до переходу на підозрілі посилання або до відкриття підозрілих файлів – архівів, виконуваних файлів (та інше);
  • вимкніть шифрування, якщо воно дозволено;
  • обмежте можливість запуску виконуваних файлів (*.exe, *.jar *.scr *.bs) на комп’ютерах користувачів з директорій %TEMP%, %APPDATA%;
  • періодично перевіряйте систему антивірусом та оновлюйте бази сигнатур;
  • використовуйте ліцензійні операційні системи та інше програмне забезпечення; оскільки це дає можливість їх періодично оновлювати;
  • регулярно здійснюйте резервне копіювання важливих файлів;
  • оновлюйте паролі доступу до важливих систем.

УВАГА! З 8 січня 2019 року можуть запрацювати нові рахунки для сплати податків

 

Щороку на початку нового бюджетного року в органах Держказначейства відкриваються рахунки за надходженнями до державного та місцевих бюджетів (окрім рахунків для зарахування власних надходжень бюджетних установ).

За відсутності змін у законодавстві щодо переліку надходжень, які зараховуються до загального та спеціального фондів державного й місцевих бюджетів, і/або порядку їх зарахування до відповідних бюджетів, не пізніше першого робочого дня нового бюджетного періоду відкриваються (перевідкриваються) рахунки з реквізитами попереднього бюджетного періоду.

Рахунки за надходженнями відкриваються протягом 45 днів із дня прийняття закону про Державний бюджет України. Це все передбачено п.2.1 Порядку №758. Цього року Закон про Держбюджет на 2019 рік був прийнятий ВРУ 23.11.2018 року. Відповідно 45-денний строк спливає 6 січня 2019 року (неділя). Наступний робочий день буде 8 січня 2019 року (вівторок). Тож Держказначейство до цієї дати має визначитися з рахунками та саме з 8 січня 2019 року мають почати діяти нові рахунки для сплати податків та зборів.

Інформація про відкриті/закриті рахунки доводиться до відома органів Казначейства для подальшого інформування органів, що контролюють справляння надходжень бюджету згідно з установленими порядками взаємодії, та місцевих фінансових органів.

Як тільки нові (та оновлені старі) реквізити рахунків для сплати податків, зборів та внесків будуть надіслані податківцям і ті їх оприлюднять, про це обов’язково буде повідомлено!

Податки за листопад 2018 року слід сплатити до 28 грудня включно, — рекомендації від ДФС

 

ДФС повідомляє платникам податків, що відповідно до норм ПКУ термін сплати податків і зборів, якщо останній день сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, не переноситься.

Розпорядженням КМУ від 11.01.2018 р. №1-р “Про перенесення робочих днів у 2018 році” установлено, що для святкування 25 грудня 2018 року Різдва Христового, католицького, робочий день 24 грудня, понеділок, перенесено на суботу 22 грудня.

Для святкування Нового року 1 січня 2019 року, робочий день 31 грудня 2018 року, понеділок, перенесено на суботу 29 грудня 2018 року.

Якщо останній день сплати податку або збору припадає на вихідний або святковий день, то податкові зобов’язання необхідно сплатити напередодні встановленого граничного терміну.

З метою вчасного здійснення розрахунків та надходження коштів до бюджету, недопущення формування податкового боргу, ДФС рекомендує здійснити всі необхідні податкові платежі до 28 грудня 2018 року. 

Шановні платники податків, з метою недопущення формування податкового боргу, у разі невчасної сплати податків, не залишайте на останній день сплату податкових зобов’язань!!!

Набрала чинність оновлена редакція декларації з податку на прибуток

 

Мінфін наказом від 19.10.2018 р. №842 (зареєстрований в Мін'юсті від 15.11.2018 р. за №1303/32755) затвердив зміни до форми Податкової декларації  (зокрема, змінено додатки ЗП, ПН та оновлено додаток РІ до декларації). Згідно з текстом наказу, він набере чинності з дня його офіційного опублікування. 14 грудня його було оприлюднено в «Офіційному віснику України» №96.

Але відповідно до п.46.6 ПКУ оновлені форми податкової звітності повинні застосовуватися для звітування за період, наступний за періодом їхнього офіційного опублікування. Тому за правилами ПКУ вперше за оновленою формою декларації з податку на прибуток слід буде звітувати:

  • платникам з квартальним звітним періодом - за І квартал 2019 року;
  • платникам з річним звітним періодом - за 2019 рік.

Як саме змінюється декларація з прибутку?

1. У тексті декларації з податку на прибуток:

- Рядок 5 перейменовано з «Код за ЄДРПОУ1» на «Податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта1». Відповідно у примітці 1 уточнено, що тут слід буде зазначати:

  • код за ЄДРПОУ,
  • або реєстраційний (обліковий) номер платника податку, який присвоюється контролюючими органами,
  • або реєстраційний номер облікової картки платника податку,
  • або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті).

- Рядок 9 «Особливі відмітки» доповнено новою графою «платника єдиного податку». Крім того, слово «інвалідів» замінено на «осіб з інвалідністю».

У новій редакції викладено примітку 16: «Серія (за наявності) та номер паспорта зазначаються для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті». 

2. У додатках до декларації:

- У додатку ЗП до рядка 16 ЗП декларації:

  • рядок 16 викладено у новій редакції: «Зменшення нарахованої суми податку (рядок 16.1 + рядок 16.4.1 + рядок 16.5 додатка ЗП)»;
  • у рядку 16.3 слово «періоду» замінено словом «року»;
  • після рядка 16.4.2 з'явився новий рядок 16.5 такого змісту: «Сума сплаченого за поточний податковий (звітний) період акцизного податку за зареєстрованими акцизними накладними на важкі дистиляти (газойль), що класифікуються у товарних підкатегоріях 2710 19 43 00, 2710 19 46 00, 2710 19 47 10 згідно з УКТ ЗЕД, якщо вони були використані для транспортних засобів, що класифікуються у товарних підкатегоріях 8602 10 00 00, 8704 10 10 10 згідно з УКТ ЗЕД. Залишок суми, не врахований у зменшення за поточний податковий (звітний) період, не зменшує податок на прибуток у наступних податкових (звітних) періодах (пункт 15 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України)».

- У додатку ПН до рядка 23 ПН декларації:

  • графу 1 рядка за кодом 22 після слів «державними або місцевими гарантіями» доповнено словами «або у вигляді інших доходів за державними цінними паперами»;
  • графу 1 рядка за кодом 25 слова «та відповідають умовам підпунктів «б» і «в»» замінено словами «та відповідають умовам підпункту «б».

Додаток РІ до рядка 03 РІ декларації викладено в новій редакції.

-  У додатках АВ до рядка 20 АВ декларації; ЗП до рядка 16 ЗП декларації; ПН до рядка 23 ПН декларації; ТЦ декларації; ВП до рядків 26 - 29, 31 - 33 декларації; ПЗ до рядка 05 ПЗ декларації; АМ до рядка 1.2.1 додатка РІ до рядка 03 РІ декларації; ЦП до рядків 4.1.3 ЦП, 4.1.4 ЦП додатка РІ до рядка 03 РІ декларації слова "Код за ЄДРПОУ" замінено словами "Податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта".

 

 

Як округлювати вартісні та кількісні показники у ПН?

Відповідно до п.4 Порядку №1307, усі графи ПН, що мають вартісні показники, заповнюються в гривнях з копійками, крім випадків, визначених Порядком №1307.

Водночас пп.5 п.16 Порядку №1307 передбачено, що графа 7 заповнюється у гривнях з копійками, якщо інше не передбачено чинним законодавством.

Тобто графа 7 розділу Б ПН повинна містити цифрове значення, що має не більше двох знаків після коми. В окремих випадках, коли ціни (тарифи) затверджено відповідними рішеннями уряду, у графі 7 ПН може зазначатися числове значення з більшою кількістю знаків після коми.

Пыдпунктом 9 п.16 Порядку №1307 визначено, що до графи 11 вноситься сума ПДВ.

Графа 11 розділу Б ПН (графа 14 розділу Б розрахунку коригування) заповнюється у гривнях з копійками, але з урахуванням особливостей здійснення окремих операцій з постачання товарів/послуг допускається зазначення в цій графі показника з урахуванням арифметичного округлення до 6 знаків включно після коми.

Таким чином, вартісні показники ПН повинні містити не більше двох знаків після коми (крім окремих випадків щодо показників граф 7 та 11).

При цьому Порядком №1307 не визначено обмеження щодо кількості знаків, яку можуть містити після коми кількісні показники, що зазначаються у графі 6 ПН, а також правила округлення як вартісних так і кількісних показників, отриманих внаслідок розрахунку.

Необхідною кількістю знаків після коми у кількісному показнику вважається така кількість, якої достатньо для вірного розрахунку вартісного показника у графі 10 ПН та рядків I-IX розділу А ПН.

Розрахунок вартісного показника, у якому внаслідок добутку показників граф 6 та 7 ПН отримується число, у якому кількість знаків після коми перевищує два, вважається вірним, якщо з метою скорочення такої кількості знаків до другого знаку після коми округлення не призводить до збільшення такого знаку на «1» (одиницю).

 

Як складати нові ПН та РК до них з 1 грудня? Детальне роз'яснення від ДФС

ДФСУ нарешті надала роз’яснення щодо нових правил складання ПН/РК

ДФСУ у листі від 27.11.2018 р. №36942/7/99-99-15-03-02-17 роз’яснила нові правила складання ПН/РК, а саме:

  • зміни у формах податкової накладної та розрахунку коригування;
  • зміни в порядку заповнення заголовної частини ПН та РК (заповнення полів у верхній лівій частині, реквізиту «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» (постачальника/покупця);
  • особливості заповнення графи розділу Б ПН та РК «Сума податку на додану вартість»;
  • особливості складання РК до ПН для виправлення помилок в реквізитах заголовної частини ПН і виправлення помилки в ІПН отримувача (покупця);
  • зазначення у РК до ПН причини коригування та груп коригування;
  • особливості складання РК до помилково складених ПН.

Окремо увагу податківці приділили "долі" складених ПН та РК до 1 грудня, в т.ч. заблокованих.

 

 

Які ПН та РК не будуть моніторитися ДФС?

З 10 листопада змінилися ознаки, за якими ПН/РК підлягають моніторингу та блокуються. Набрала чинності постанова КМУ щодо змін до п. 3 Порядку №117

 

Кабмін постановою від 24.10.2018 р. №936 вніс зміни до пункту 3 Порядку  зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Нагадаємо, що цим пунктом визначено  ознаки, за якими ПН/РК не блокуватимуться.

 

Що зміниться?

По-перше, перевірка ПН/РК на відповідність ознакам, визначеним п.3 Порядку №117, яка відбувається до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення реєстрації, не стосуватиметься РК щодо зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їхньому постачальнику (продавцю).

По-друге, значення показника D збільшується з 0,03 до 0,05 (у результаті чого, зменшиться можливість «прилаштування» несумлінними платниками податків до відповідного показника за рахунок сплати живих коштів до бюджету);

По-третє, у загальному обсягу постачання за поточний місяць, який має становити менше 500 тис. грн, сума такого обсягу на одного покупця не повинна перевищувати 50 тис. грн.

 

Оскільки в тексті Постанови №936 не зазначено точної дати набрання чинності, то згідно з законодавством вона набере чинності в день її офіційного опублікування. 

Офіційне опублікування відбулося 10 листопада, в «Урядовому кур’єрі» №212/2018.

Отже, зміни чинні з 10 листопада 2018 року.

9 листопада - граничний термін подання звітності за III квартал

9 листопада закінчується термін подання звітності за III квартал 2018 року, а саме:

  • декларації з податку на додану вартість; 
  • розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ф. №1ДФ); 
  • декларації з податку на прибуток підприємств; 
  • фінансової звітності за 9 місяців 2018 року платниками податку на прибуток, що звітують щокварталу;
  • звіту про суми податкових пільг;
  • декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами,
  • розрахунку частини чистого прибутку держпідприємствами;
  • розрахунку оподатковуваного прибутку та податку на прибуток нерезидента, який провадить діяльність на території України через постійне представництво, на підставі складення відокремленого балансу фінансово-господарської діяльності;
  • розрахунку податку на прибуток постійного представництва нерезидента, визначеного шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7;
  • декларації платника єдиного податку — фізичної особи — підприємця (3-ї групи спрощеної системи);
  • декларації платника єдиного податку — юридичної особи (3-ї групи спрощеної системи); 
  • декларації з екологічного податку; 
  • декларації з рентної плати;
  • розрахунків з рентної плати за користування надрами (для видобування корисних копалин/у цілях, не пов’язаних із видобуванням корисних копалин);
  • розрахунку з рентної плати за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики;
  • розрахунку з рентної плати за спеціальне використання води;
  • розрахунків з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів;
  • декларації збору за місця для паркування транспортних засобів;
  • декларації туристичного збору.

Також до 9 листопада слід подати алкогольно-тютюнову звітність за жовтень 2018 року.

 

У листопаді ПН та РК ще складаємо за «старими» правилами!

 

Мінфін своїм наказом від 17.09.2018р. №763 затвердив нові форми ПН та РК до неї та зміни до Порядку №1307.

Наказ №763 має набрати чинності з першого дня місяця, наступного за опублікуванням. Але норми абз. 2 п. 6 (щодо незаповнення ІПН у ПН на покупця-неплатника ПДВ) та п. 8 (щодо змін до ПН за щоденними підсумками) набирають чинності з 01.01.2020 року.

Звертаємо увагу! У жовтневі номери, ані до «Офіційного віснику України», ані до «Урядового кур'єру», Наказ №763 не було включено. Щоправда, 30 жовтня Наказ №763 розміщено на сайті «Віснику. Офіційно про податки». Проте це розміщення не є його офіційним опублікуванням, це нам також підтвердили у самому «Віснику...»

 

Тому Наказ №763 не набрав чинності. Отже, протягом листопада будемо складати ПН та РК за «старими» правилами та формами.

 

Якщо Наказ №763 буде опубліковано в офіційних виданнях у листопаді, тоді з 1 грудня будемо складати вже нові форми ПН та РК та застосовувати оновлений Порядок №1307 для їх складання. Про це повідомимо додатково.

Насамкінець нагадаємо головне: завдяки Наказу №763 буде:

  • запроваджено порядок складання РК до ПН, в т.ч. замість типу причини коригування у РК вводиться «код причини коригування» та «№з/п групи коригування». При цьому саме ДФС буде їх визначати та оприлюднювати на своєму офіційному веб-сайті;
  • змінено правила заповнення зведених ПН;
  • оновлено алгоритм складання ПН на покупців-неплатників ПДВ.

 

Подали повідомлення для розблокування ПН, але зробили в ньому помилку: як бути?

Чинним законодавством не передбачено виправлення помилок у Повідомленні. Але при отриманні платником квитанції про неприйняття документу, такий платник має право надіслати Повідомлення з правильними даними

ДФС у Київській області інформує, що відповідно до п.12 Порядку №117, у разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації ПН/РК. Така квитанція є підтвердженням зупинення реєстрації ПН/РК.

Згідно з п.13 Порядку №117 у квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК зазначаються, зокрема, пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення прореєстрацію ПН/РК  в ЄРПН.

П.16 Порядку №117 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у п.14 Порядку №117, платник податку подає до ДФС  в електронній формі засобами електронного зв’язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України від 22.05.2003 р. №852-4, від 22.05.2003 р. №851-4  та Порядку №557. Пояснення та копії документів подаються у вигляді Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо ПН/РК, реєстрацію яких зупинено.

Чинним законодавством не передбачено виправлення помилок у Повідомленні, але при отриманні платником квитанції про неприйняття документу, такий платник має право надіслати Повідомлення з правильними даними.

Які документи перевіряє ДФС під час перевірок з праці?

З 5 жовтня в Україні згідно з розпорядженням Кабміну №649-р проводяться комплексні заходи контролюючих органів, спрямовані на детінізацію зайнятості та доходів населення.

 

У зв’язку з цим у платників податків виникають запитання:

  • Чи може ДФС перевіряти трудові відносини і чим це передбачено? 
  • Хто потрапить під перевірки – які категорії платників і що саме перевірятимуть? 

Наслідком незадекларованої праці є несплата податків. Тому ДФС не лише може, але й зобов’язана проводити такі перевірки.

Нормами ПКУ передбачено, що фактичні перевірки, які здійснюються без попередження особи, проводяться за наявності та/або отримання інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування про можливі порушення законодавства, дотримання якого покладено на ДФС, у разі наявності та/або отримання в установленому порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів/зарплати без сплати податків, а також у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушень роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Перевірки за розпорядженням №649-р ДФС проводить спільно з іншими контролюючими органами.

Кого перевірятимуть?

Більшість інформації про ризики ДФС отримує для доперевірочного аналізу власне від платників. Це наприклад звіт з ЄСВ, форма 1-ДФ, де відображається вичерпна інформація про найманих працівників.

Найбільш ризиковими сферами діяльності щодо використання неоформленої зайнятості є сфера послуг (готельний, ресторанний бізнес, перевезення вантажів та пасажирів), громадське харчування, торгівля, будівництво, охоронна діяльність, сільське, лісове, рибне господарства.

Прості приклади:

Приклад 1: Підприємство працює у сфері ресторанного бізнесу та надає послуги мобільного харчування, але офіційно використовує працю 3 найманих осіб, одним з яких є директор.

Приклад 2: ФОП виготовляє меблі у 3 цехах, але звітує про використання 2-3 працівників.

Приклад 3: ФОП – жінка має дві майстерні з ремонту та пошиття взуття, але звітує, що працює сама.

Приклад 4: В магазині одягу, де офіційно працює 1 працівник, надаються послуги з ремонту та пошиття одягу та у ФОП – власника магазину немає відповідного виду діяльності.

Ще одне джерело інформації – повідомлення громадян про неоформлені трудові відносини, про незаконну підприємницьку діяльність тощо.

Що треба знати про перевірку і перевіряючих?

1. Фактичну перевірку проводять двоє і більше посадових осіб ДФС. Одна особа не може робити фактичну перевірку

2. Перевіряючі зобов’язані пред’явити: копію наказу про проведення перевірки, оригінал направлення на перевірку та документи, що посвідчують особу кожного з них. Не пред’явлення перевіряючими будь-якого з перелічених документів, або пред’явлення документів, оформлених з порушенням є підставою для недопущення посадових (службових) осіб до проведення перевірки.

3. Перед початком проведення фактичної перевірки перевіряючі повинні зробити відповідний запис про перевірку в Журналі відвідання суб’єктів підприємницької діяльності контролюючими органами/Журналі реєстрації перевірок.

Які документи перевірятиме ДФС?

Відповідно до п.80.6 ПКУ під час проведення фактичної перевірки в частині дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), в тому числі тим, яким установлено випробування, перевіряється наявність належного оформлення трудових відносин, з’ясовуються питання щодо ведення обліку роботи, виконаної працівником, обліку витрат на оплату праці, відомості про оплату праці.

Зокрема, перевіряються:

– штатний розклад і наказ про його затвердження, зміни;

– книги обліків наказів, руху трудових книжок;

– кадрові накази й накази по основній діяльності;

– табелі обліку робочого часу;

– трудові договори (контракти), зміни і доповнення до них;

– трудові книжки працівників і вкладиші до них;

– повідомлення ДФС про прийняття працівника на роботу, наказ (розпорядження) і заява про прийняття на роботу;

– цивільно-правові договори;

– документи, що підтверджують нарахування й виплату заробітної плати, авансу, індексації, відпускних і інших нарахувань працівникам;

– податкова звітність та звітність з єдиного внеску;

– інші документи, пов’язані з предметом перевірки.

Варто враховувати, що для з’ясування факту належного оформлення трудових відносин роботодавця з працівником, який здійснює трудову діяльність, у такого працівника можуть попросити пред’явити документи, що посвідчують особу або інші документи, які дозволять ідентифікувати особу (посадове посвідчення, посвідчення водія, санітарна книжка тощо). Якщо платник має декілька об’єктів (місць фактичного провадження діяльності), вони перевірятимуться всі і одночасно.

Зробили помилку у таблиці 5 звіту з ЄСВ: як виправити?

 

 

ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що виправлення страхувальником помилок у звіті з ЄСВ (далі – Звіт) у разі самостійного виявлення недостовірних відомостей, які подані після закінчення звітного періоду та/або накопичені в електронних базах даних персоніфікованого обліку, передбачено Порядком №435.

Так, п.2 розд. 5 Порядку №435 визначено, що у разі виявлення страхувальником у Звіті після закінчення звітного періоду помилки в реквізитах (крім сум), що стосується страхувальника або застрахованої особи, подаються скасовуючі документи. Тобто, страхувальник повинен сформувати та подати Звіт за попередній період, який містить: перелік таблиць Звіту, відповідну таблицю із зазначенням типу форми «скасовуюча» з відомостями, які були помилкові, на одну або декількох застрахованих осіб та відповідну таблицю із зазначенням типу форми «початкова» із зазначеними правильними відомостями на одну або декількох застрахованих осіб. При цьому, таблиця 6 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу) застрахованим особам» додатка 4 до Порядку №435 повинна містити дані по кожній застрахованій особі окремо.

Звіт, сформований для виправлення помилок за попередні звітні періоди, не повинен містити таблиць 1 – 4 додатка 4 до Порядку №435. При цьому, внесення змін до сум нарахованої заробітної плати або доходу та у зв’язку з цим до нарахованих сум єдиного внеску за звітний місяць при формуванні і поданні скасовуючих документів не допускається.

Згідно з абз. 1 п.4 розд. 5 до Порядку №435, якщо в таблиці 5 «Відомості про трудові відносини осіб» додатка 4 до Порядку №435  страхувальник не зазначив будь-якої дії щодо застрахованої особи з тих, що передбачені п.8 розд. 4 Порядку №435 (укладення або розірвання трудового договору із застрахованою особою, яка працевлаштована на нове робоче місце; надання особі відпустки по догляду за дитиною від трирічного віку до досягнення нею шестирічного віку тощо), він подає Звіт за попередній період, який містить: титульний аркуш (перелік таблиць Звіту) із зазначенням типу форми «додаткова» та таблицю 5 з зазначенням типу форми «додаткова», яка містить дані на цю застраховану особу. Звіт з позначкою «додаткова» не повинен містити таблиць 1 – 4 додатка 4 до цього Порядку. 

Аналогічно подається таблиця 7 «Наявність підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства» додатка 4 до Порядку №435 (абз.2 п.4 розд. 5 Порядку №435).

Якщо потрібно повністю скасувати відомості, зазначені в таблицях 5 та 7 додатка 4 до Порядку №435, подаються тільки скасовуючі документи щодо виявлених недостовірних відомостей про застраховану особу  (абз. 3 п.2 розд. 5 Порядку №435).

У разі, якщо страхувальник подає за один і той самий звітний період таблиці зі статусами «скасовуюча» та «додаткова», вони подаються з окремими титульними аркушами (як два окремих Звіти) (п.6 розд. 5 Порядку №435).

 

 

За неправильну назву посади в трудовій книжці – штраф 3723 грн

 

Держпраці у листі від 24.09.2018 р. №4501/4/4.3-зв-18 наголосила, що при проведенні інспекційних відвідувань (невиїзних інспектувань) інспектор праці може дослідити питання щодо внесення до трудової книжки відомості про роботу (частина четверта ст.48 КЗпП), в тому числі дотримання п.2.14 Інструкції №58.

Нагадаємо, що цим пунктом передбачено, що у графі 3 розділу «Відомості про роботу» як заголовок слід писати повне найменування підприємства. Під заголовком у графі 1 зазначаємо порядковий номер запису, що вноситься, а у графі 2 – дату прийняття на роботу. У графі 3 прописуємо «Прийнятий або призначений до такого-то цеху, відділу, підрозділу, на дільницю, виробництво» із зазначенням його конкретного найменування, а також роботи, професії або посади і присвоєного розряду. 

При цьому записи про найменування роботи, професії або посади, на яку прийнятий працівник, виконуються для робітників та службовців відповідно до найменування професій і посад, зазначених у «Класифікаторі професій».

Та чи буде штраф за неправильне зазначення назви посади? На думку Держпраці, так. І це передбачено статтею 265 КЗпП, як за порушення інших вимог трудового законодавства.

Відповідно до абзацу восьмого частини другої статті 265 КЗпП до роботодавців застосовуватиметься штраф в розмірі мінімальної заробітної плати (у 2018 році – 3723 грн).

Хто з органів держнагляду має право проводити комплексні перевірки з питань праці?

 

Розпорядження Кабміну «Про заходи, спрямовані на детінізацію відносин у сфері зайнятості населення» навряд чи хтось сприйняв як грім серед ясного неба, адже небо давно в цій сфері було похмурим... У даній статті ми розберемося, кого чекати підприємцям в рамках майбутніх комплексних перевірок і які повноваження кожного з ревізорів.

Здійснювати контроль за дотриманням законодавства з питань праці доручено таким органам:

  • Державній службі з питань праці;
  • органам місцевого самоврядування, наділеним відповідними повноваженнями;
  • ДФС;
  • Пенсійному фонду.

Найширші повноваження, безумовно, має інспекція Держпраці. Її інспектори за наявності службового посвідчення і направлення на перевірку безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право:

1) під час інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав (звернення працівника, щодо якого було допущено порушення законодавства про працю; звернення фізособи, щодо якої порушено правила оформлення трудових відносин; за рішенням керівника органу контролю за результатами аналізу інформації, отриманої зі ЗМІ та інших джерел; за рішенням суду, за повідомленням правоохоронних органів; за зверненнями інших органів (ДФС, Пенсійного фонду, Держстату, профспілкових організацій) самостійно та у будь-який час доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об'єкта відвідування, в яких використовується наймана праця;

2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзної інспекції, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства й отримувати засвідчені об'єктом відвідування їх копії або виписки;

3) наодинці або у присутності свідків ставити керівникові та/або працівникам об'єкта відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати на зазначені запитання усні та/або письмові пояснення. Проте в контексті цього пункту наголосимо: право інспекторів праці кореспондується з обов'язком давати письмові пояснення виключно з боку керівників і жодним чином не стосується працівників. Останні мають повне право таких пояснень не надавати і відповідальності за відмову від давання пояснень для них не передбачено;

4) за наявності ознак кримінального злочину та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів;

5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування;

6) фіксувати проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо-, фото- і відеотехніки;

7) отримувати від державних органів інформацію, необхідну для проведення інспекційного відвідування, невиїзної інспекції.

Згідно із Законом №877 «Про основні принципи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» повноваження інспекції Держпраці розширюються правом вимагати усунення виявлених порушень, припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного нагляду (контролю); відбирати зразки продукції, призначати експертизу, надавати (надсилати) суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків та застосовувати штрафні санкції.

Вимога інспектора праці про надання для ознайомлення документів та/або їхніх копій чи виписок із документів, пояснень, доступу до приміщень, організації робочого місця, заявлена у межах повноважень, є обов'язковою для виконання.

На окрему увагу заслуговують контрольні можливості органів місцевого самоврядування. З 1 січня 2017 р. вони у межах реалізації повноважень у сфері контролю за дотриманням законодавства про працю і зайнятість населення можуть проводити перевірки на підприємствах, в установах і організаціях будь-якої форми власності, а також перевіряти фізосіб, які використовують працю найманих працівників. Виконавчі органи міських рад міст обласного значення й об'єднаних територіальних громад наділені повноваженнями контролю за дотриманням законодавства про працю і зайнятість населення з можливістю самостійного накладення штрафів за виявлені порушення.

Тим часом повноваження ДФС у сфері дотримання підприємцями законодавства про працює значно скромнішими. У плані трудових правовідносин податківці здійснюють адміністрування ЄСВ, забезпечують контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою його нарахування та сплати, а також надають консультації з питань сплати ЄСВ. Притягнення підприємців до відповідальності у разі виявлення інших порушень з питань праці до компетенції податкової не належить. Але у разі їх виявлення ДФС відразу повідомить про це Держпраці, яка не полінується прийти до вас із позаплановою перевіркою або інспекцією, щоб зафіксувати виявлені податковою інспекцією порушення.

Пенсійний фонд, своєю чергою, прямо не контролює питання праці, але також становить певну загрозу для працедавця. 11.08.2017 р. набрав чинності «Порядок обміну інформацією про відомості, що містять ознаки використання праці неоформлених працівників і порушень законодавства про працю», який визначає механізм інформаційної взаємодії у разі отримання відомостей, що містять ознаки використання праці неоформлених працівників і порушень законодавства про працю, між суб'єктами інформаційного обміну (ПФУ, ДФС, Держпраці та їх територіальні органи) з метою забезпечення реалізації їхніх повноважень. Так, зокрема, Пенсійний фонд надає ДФС та Держпраці інформацію, що включає дані про страхувальників із підвищеним ступенем ризику, які:

  • нараховують заробітну плату нижче від законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати за основним місцем роботи, окрім тих, хто у звітності заповнив ознаку - «неповний робочий час», і тих, які почали і закінчили трудові відносини у звітному місяці;
  • у звітному місяці порушили вимоги частини п'ятої статті 8 Закону №2464 щодо розміру ЄСВ;
  • подали повідомлення про прийняття працівника на роботу, але не відобразили дані про нараховану йому заробітну плату за відповідний місяць чи дату закінчення трудових відносин.

З огляду на повноваження вищезгаданих органів доходимо висновку: якщо до вас прийде з перевіркою один зі згаданих суб'єктів контролю, за ним, з дуже великою вірогідністю, з’являться й інші. А наслідки візитів контролюючих органів, особливо Держпраці, є дуже затратними.

 

ДФС анулювала реєстрацію платником ЄП: як скасувати це рішення в суді?

 

Законодавча основа виключення з Реєстру

Підстави для анулювання реєстрації платником єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу передбачені в п.299.10 та пп.298.2.3 ПКУ. 

Але, в будь-якому разі, анулювання реєстрації платника відбувається після проведення податкової перевірки та на підставі акта перевірки (п.299.11 ПКУ).

 

Обов’язкові дії перед анулюванням платника ЄП

Апеляційний суд в рішенні від 29 травня 2018 року зазначив: виявлення контролюючим органом порушень вимог ПКУ здійснюється виключно під час перевірки платника, яка оформлюється актом перевірки, саме на підставі якого контролюючим органом приймається рішення про анулювання реєстрації платником єдиного податку.

Таким чином, Податковим кодексом закріплена чітка послідовність дій, які мають бути обов'язково вчинені контролюючим органом до прийняття відповідного рішення (проведення перевірки платника єдиного податку, виявлення допущення ним порушення, зокрема, встановлення факту наявності податкового боргу, складання акту перевірки та прийняття на його підставі рішення). Іншої процедури законодавчо не передбачено.

 

Податковий борг ще треба довести

Наприклад, дуже часто фіскали приймають рішення про виключення фізичної особи з реєстру платника єдиного податку через наявність у ФОПа податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів. Така підстава передбачена абз.8 пп.298.2.3 ПКУ.

Але сам по собі факт наявності такого боргу за даними обліку в базі ДФС  – не підстава для анулювання реєстрації платника єдиного податку! Адже податківці можуть і помилитися в обліку, а підтвердити фактичну наявність такого боргу якраз і має податкова перевірка.  

 

Податкова вимога – один з етапів анулювання реєстрації 

В силу положень п.59.1 ПКУ ДФС зобов'язана надіслати ФОПу податкову вимогу про сплату боргу. Якщо цього зроблено не було, то це ще одна підстава для скасування податкового рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку! 

 

Що вимагати від ДФС в судовому позові?

Один анульований платник єдиного податку звернувся до суду із такими вимогами:

  • визнати протиправним та скасувати рішення про виключення з реєстру платників єдиного податку.
  • поновити реєстрацію платника єдиного податку з дати анулювання.

Суд першої інстанції задовольнив позов на половину - лише скасувавши рішення про виключення. Проте суд апеляційної інстанції підтримав Платника повністю. 

І ось чому знадобилася апеляція й прийняття позитивного рішення щодо обох вимог.   

Апеляційний суд зазначив, що прийняття рішення про анулювання реєстрації з невідворотністю спричиняє виникнення низки негативних юридичних наслідків. Встановлення факту протиправності рішення суб'єкта владних повноважень зумовлює виникнення потреби в обтяженні цього суб'єкта обов'язком усунути всі спричинені рішенням негативні юридичні наслідки та повернути платника податку у первинне правове становище, котре існувало до моменту прийняття незаконного рішення, вчинивши дії з поновлення реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку, саме з дати анулювання відповідного свідоцтва.

Жодного впливу на дискреційні повноваження в даному випадку не має. Ні положеннями КАСУ, ні положеннями ПКУ не встановленні обмеження щодо можливості звернення з позовом до суду саме з такими вимогами.

 

Висновки

Отже, недодержання контролюючим органом процедури виключення з реєстру платника єдиного податку – достатня підстава для скасування рішення про анулювання реєстрації через суд. 

Але не забувайте, що скасування такого рішення – це лише пів справи. Треба домогтися ще й поновлення реєстрації суб'єкта господарювання, як платника єдиного податку, саме з дати анулювання.

 

Новий закон про валюту. Що зміниться?

Верховна Рада прийняла Закон «Про валюту і валютні операції», який визначає правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов’язки суб’єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства.

 

Він набирає чинності на наступний день після того, як буде оприлюднений в офіційній газеті Верховної Ради "Голос України". Однак вводиться в дію через сім місяців після цього. Введення в дію, відбудеться 07.02.2019.

Після того, як закон почне діяти українці зможуть відкривати рахунки в іноземних фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції, зокрема інвестувати за кордон без отримання будь-яких індивідуальних валютних ліцензій.

Найбільше полегшення життя принесе новий закон про валюту експортерам та імпортерам, які найбільше працюють з валютою і мають зараз неабиякі складності з цим. Тепер, відповідно до нового закону, Нацбанк пропонує  не встановлювати граничний термін для розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, а відповідно скасувати і санкції за недотримання термінів, які є на даний момент.  Зараз термін експортно-імпортних розрахунків складає 180 днів, до цього був 120 і навіть 90 днів. Це час, за який валюта, наприклад, за продані за кордон українські товари, має надійти в Україну і є своєрідною розстрочкою по розрахункам.

Скасування цього обмеження покращує конкурентні позиції українських експортерів та імпортерів, зменшуються ризики штрафів і збільшується простір для домовленостей між торгівельними партнерами щодо умов розрахунків. Також експортерам не потрібно буде продавати валютну виручку, а компанії зможуть купувати валюту без прив'язки до конкретного експортного контракту.

Окрім цього, компанія за новим законом зможе залучити кредити з-за кордону, не реєструючи його у Нацбанку. Лише по факту отримання кредиту компанія має повідомити про це НБУ, де збиратимуть таку інформацію лише для статистики.

Також закон послаблює санкції за порушення валютного регулювання. Зараз розмір штрафу може досягати 100% від суми операції, а в деяких випадках компанія може навіть втратити статус суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності, зокрема, за порушення термінів закриття контрактів. Новий закон унеможливлює це.

 

 

Внесено зміни до форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

 

Мін'юст наказом від 29.08.2018р. № 2824/5 виклав у новій редакції деякі форми заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань:

Форма 1.  Заява про державну реєстрацію створення юридичної особи.

Форма 2. Заява про державну реєстрацію переходу юридичної особи на діяльність на підставі власного установчого документа чи модельного статуту.

Форма 3.  Заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань.

Форма 4.  Заява про державну реєстрацію створення відокремленого підрозділу юридичної особи.

Форма 5. Заява про державну реєстрацію змін до відомостей про відокремлений підрозділ юридичної особи, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань.

Форма 6. Заява про державну реєстрацію припинення відокремленого підрозділу юридичної особи.

Форма 8. Заява про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її реорганізації.

Форма 9. Заява про державну реєстрацію включення відомостей про юридичну особу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань.

Форма 22. Заява про державну реєстрацію (акредитацію) відокремленого підрозділу іноземної неурядової організації, представництва, філії іноземної благодійної організації.

Форма 23. Заява про державну реєстрацію змін до відомостей про відокремлений підрозділ іноземної неурядової організації, представництва, філії іноземної благодійної організації, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань.

Цей наказ набере чинності через 10 днів з дня його офіційного опублікування. Тобто 24 вересня 2018 року.

 

Новий Порядок фінансування страхових виплат від ФСС

26 липня 2018 року, в “Урядовому кур’єрі №138” опубліковано постанову ФСС від 19.07.2018 р. №12, якою затверджено новий Порядок фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та окремих виплат потерпілим на виробництві за рахунок коштів Фонду соціального страхування України.

Ця постанова набере чинності з 1 жовтня 2018 року. Відповідно втратить чинність «старий» Порядок, затверджений постановою ФСС з ТВП від 22.12.2010 р. №26.

Новий Порядок визначає механізм та умови фінансування страхувальників для надання за рахунок коштів Фонду соцстраху:

1) матеріального забезпечення у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, передбаченого ст. 20 Закону №1105 за такими видами:

  • допомога з тимчасової непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною);
  • допомога по вагітності та пологах;
  • допомога на поховання (крім поховання пенсіонерів, безробітних та осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві).

2) виплат потерпілим на виробництві, передбачених абзацом четвертим частини третьої ст.42 Закону №1105, за такими видами:

  • допомога з тимчасової непрацездатності, яка настала внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
  • виплата при тимчасовому переведенні потерпілого на легшу, нижчеоплачувану роботу;
  • відшкодування вартості поховання потерпілого та пов’язаних з цим ритуальних послуг.

Форму заяви-розрахунку для отримання фінансування від ФСС будемо подавати за новою, єдиною для всіх страхових випадків формою. Зробити це можна буде на вибір одним зі способів: в паперовому вигляді (особисто до робочого органу виконавчої дирекції Фонду або його відділення) або в електронному зі застосуванням ЕЦП.

Також з 1 жовтня буде впроваджено систему оперативного інформування роботодавцями про здійснення виплат працівникам шляхом надання до робочого органу виконавчої дирекції ФСС повідомлення. Варіантів подання маємо аж три:

  1. в електронному вигляді з використанням ЕЦП;
  2. листом з повідомленням;
  3. безпосередньо до робочого органу виконавчої дирекції Фонду чи його відділення.

Повідомлення має бути надіслане страхувальником протягом місяця з дня проведення виплат.

У разі відсутності такої інформації протягом трьох місяців з дня здійснення фінансування робочі органи виконавчої дирекції Фонду здійснюватимуть перевірку щодо використання страхувальником коштів ФСС. Якщо сума отриманих коштів буде перевищувати фактичні витрати на їх проведення, невикористані кошти протягом трьох робочих днів мають бути повернені страхувальником на рахунок робочого органу виконавчої дирекції ФСС або його відділення, з якого надійшло фінансування, та листом надіслано пояснення причин такого повернення.

Якщо ж страхувальником виявлено помилки при нарахуванні виплат за минулі періоди (за межами діючого бюджетного року) надлишково нараховані та виплачені кошти мають бути повернені ним до робочого органу виконавчої дирекції Фонду або його відділення. При цьому одночасно слід надіслати обґрунтоване письмове пояснення щодо причин повернення страхових коштів.

 

Розрахунок середньоденної зарплати для нарахування лікарняних

 

Сума виплат у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності (оплата за лікарняними) та допомоги по вагітності та пологах обчислюється, виходячи із середньоденної заробітної плати застрахованої особи - нагадують у Фонді соцстраху.

Порядок обчислення середньої заробітної плати для надання матеріального забезпечення від Фонду соціального страхування України затверджено постановою КМУ від 26.09.2001 р. №1266. 

 

Відповідно до цього Порядку, середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на яку нарахований ЄСВ, на кількість календарних днів зайнятості у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, невідпрацьованих з поважних причин. До поважних причин відносяться:

  • тимчасова непрацездатність,
  • відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами,
  • відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком,
  • відпустка без збереження заробітної плати.

При обчисленні середньої заробітної плати (доходу) для забезпечення допомогою з тимчасової непрацездатності, по вагітності та пологах враховуються всі види заробітної плати (доходу) в межах граничної суми місячної заробітної плати, на яку нараховуються страхові внески на страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.

Загальний приклад розрахунку середньоденної заробітної плати:

( Х1 +Х2 + Х3 + Х4 + Х5 + Х6 + Х7 + Х8 + Х9 + Х10 + Х11 + Х12) / 365*,

де Х1, Х2, … – заробітна плата застрахованої особи за кожен з 12 місяців розрахункового періоду, що передував місяцю, в якому настав страховий випадок.

*Календарні дні за 12 місяців розрахункового періоду (невідпрацьовані з поважних причин дні (за наявності), необхідно виключити із розрахунку). Також із розрахунку виключаються місяці розрахункового періоду (з першого до першого числа), в яких застрахована особа не працювала з поважних причин. Святкові та вихідні дні не виключаються з розрахункового періоду.

 

Приклад розрахунку середньоденної заробітної плати, якщо у розрахунковому періоді (12 календарних місяців) перед настанням страхового випадку застрахована особа з поважних причин не мала заробітку, або страховий випадок настав у перший день роботи:

Х / 30,44,

де Х – тарифна ставка (посадовий оклад) або її частина, встановлена на день настання страхового випадку.

Мінімальна гарантія розміру допомоги по вагітності та пологах. Якщо сума допомоги по вагітності та пологах у розрахунку на місяць є меншою за розмір допомоги, обчислений із мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку, застрахованій особі нараховується допомога по вагітності та пологах, виходячи із встановленої мінімальної заробітної плати: (Х / 30,44) • У, де Х – мінімальна заробітна плата, встановлена на час настання страхового випадку, У – тривалість листка непрацездатності по вагітності та пологах у днях.

Максимальна величина. Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності й допомоги по вагітності та пологах у розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, з якої сплачувались страхові внески до Фонду.

Обмеження розміру матеріального забезпечення. Якщо протягом дванадцяти місяців перед настанням страхового випадку застрахована особа має страховий стаж менше шести місяців:

  • допомога по тимчасовій непрацездатності обчислюється, виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але в розрахунку на місяць не вище за розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законом у місяці настання страхового випадку;
  • допомога по вагітності та пологах обчислюється, виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але в розрахунку на місяць не вище двократного розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом у місяці настання страхового випадку.

Нагадаємо, допомога по вагітності та пологах становить 100% середньоденної заробітної плати за весь період відпустки по вагітності та пологах і не залежить від страхового стажу.

Допомога з тимчасової втрати працездатності виплачується Фондом, починаючи з 6-го дня тимчасової непрацездатності й до моменту одужання або встановлення МСЕК інвалідності. Розмір зазначеної допомоги залежить від тривалості страхового стажу та становить 50% середньоденної заробітної плати (якщо стаж не перевищує 3 років), 60% (при стажі від 3 до 5 років), 70% (від 5 до 8 років) і 100% (якщо стаж – понад 8 років, або за наявності пільг відповідно до законодавства).

Зміни щодо діяльності сімейних фермерських господарств

15.08.2018 набрав чинності Закон України від 10 липня 2018 року № 2497-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання утворення та діяльності сімейних фермерських господарств».

 

Законом № 2497-VIII, зокрема, внесено зміни до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами і доповненнями, згідно з якими фізичні особи, які організували фермерське господарство, зможуть зареєструватись фізичними особами – підприємцями платниками єдиного податку четвертої групи за умови виконання сукупності вимог визначених п. 291.4 ст. 291 Кодексу:

- здійснювати виключно вирощування, відгодовування сільськогосподарської продукції, збирання, вилов, переробку такої власновирощеної або відгодованої продукції та її продаж;

- вести господарську діяльність (крім постачання) за місцем податкової адреси;

- не використовувати працю найманих осіб;

- членами фермерського господарства такої фізичної особи є лише члени її сім’ї у визначенні частини другої ст. 3 Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року № 2947-ІІІ із змінами і доповненнями;

- площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у власності та/або користуванні членів фермерського господарства становить не менше двох гектарів, але не більше 20 гектарів.

Крім того, податок на доходи фізичних осіб з доходів за здавання фізичними особами в оренду (суборенду, емфітевзис) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості), сплачується податковим агентом до відповідного бюджету за місцезнаходженням таких об’єктів оренди (суборенди, емфітевзису).

Разом з тим Законом № 2497-VIII внесено зміни до Закону України від 24 червня 2004 року № 1877-IV «Про державну підтримку сільського господарства України» із змінами та доповненнями, якими, зокрема передбачено пільговий порядок сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування для членів/голови сімейного фермерського господарства протягом 10 років за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України.

 

ЄСВ - звіт. Нова форма та порядок заповнення!

Мінфін наказом від 15.05.2018 р. №511 виклав у новій редакції Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого ЄСВ та його форми. Наказ Мінфіну №511 оприлюднено в Офіційному віснику від 06.07.2018 № 51. Тож він набере чинності з 1 серпня 2018 року.

 

ЄСВ-звіт за новою формою уперше подавати будемо починаючи із звітності за серпень, граничний строк подання якого закінчуватиметься 20 вересня 2018 року. Таким чином, звітність з ЄСВ за  липень (граничний строк подання 20.08.2018 р.) 2018 року подаємо за старою формою.

1. Таблиця 1 розширилася новими рядками (3.2.1, 3.3.1, 3.4.1). У них буде інформація про те, скільки б нарахував роботодавець ЄСВ за ставкою 22 %, якби не застосовував «інвалідні» ставки (8,41, 5,3 і 5,5 %).

 2. Істотно змінилася таблиця 5 ЄСВ-звіту.

Збільшилася кількість граф. Додалося 6 нових: «12. Професійна назва роботи»; «13. Код ЗКППТР»; «14. Код класифікатора професій»; «15. Посада»; «16. Документ-підстава про початок роботи та відпустку, кінець трудових або цивільно-правових відносин, переведення на іншу посаду»; «19. Військове звання З’явилися нові категорії осіб: «7 — особи з числа військовослужбовців, особи рядового і начальницького складу, які отримують допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами»; «8 — особи з числа військовослужбовців, особи рядового і начальницького складу. Тепер зазначатимуть дату початку і закінчення проходження військової служби (графа 11), а також військове звання (графа 19). Тепер в таблиці 5 зазначатимуть найменування посади, на яку прийнятий працівник. Також у ній буде відображена інформація про переведення працівника з однієї посади (роботи) на іншу в одного й того ж роботодавця. Зазначати її слід так само, як і про прийняття на роботу.

3. Таблиця 6 практично залишилася в колишньому вигляді. Порядок її заповнення також. Одне з нововведень — з’явився новий код категорії типу нарахування 14. Його використовують для дотягування до мінімального страхового внеску за минулі періоди у зв’язку зі здійсненням перерахунку при звільненні працівника за попередні періоди, пов’язані з уточненням днів використаної заздалегідь відпустки (у зв’язку із сторнуванням). Крім того, період догляду за хворою дитиною за довідкою відображатимуть у графі 14 «Кількість днів календарних без збереження заробітної плати».

 

Змінено бюджетні рахунки

З 02.07.2018 року змінено реквізити для зарахування доходів до державного, місцевих бюджетів та бюджетів в розрізі територіальних одиниць по Полтавській області. Рахунки для сплати ЄСВ не змінилися!!!

 

На балансі Державної казначейської служби України (МФО 899998) з 02.07.2018 року будуть відкриті бюджетні рахунки для обліку надходжень до державного та місцевих бюджетів. При цьому, відповідні бюджетні рахунки, що були відкриті для обліку надходжень до державного та місцевих бюджетів в ГУ ДКСУ у Полтавській області (МФО 831019), з 02.07.2018 будуть закриті.

КОНТАКТНА ІНФОРМАЦІЯ

Ми знаходимось:

м. Кременчук, вул. Халаменюка, 5а
+38 (068) 074-02-02, +74-02-02
Email: info@taxlegal.help
Skype: taxlegal

Залишилися питання? Пишіть!