Як можна оскаржити рішення податківців?

ПКУ передбачає два варіанти оскарження рішень контролюючого органу – адміністративний або судовий

Як зазначив начальник юридичного управління Головного управління ДФС у Кіровоградській області Євгеній Змеул під час інтерв’ю телеканалу ТТV одним із прав платника податків, закріплених в ст. 17 ПКУ, є право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), у тому числі індивідуальну податкову консультацію, яка йому надана, а також узагальнюючу податкову консультацію.

Відповідно до ст. 56 ПКУ рішення прийняті контролюючим органом можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Отже, із наведеної норми Кодексу випливає, що платник податків у випадку незгоди з контролюючим органом має право оскаржити:

• рішення:
  – податкове повідомлення-рішення, тобто письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов’язок платника податків сплатити суму грошового зобов’язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених ПКУ та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності;
  – будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу;
• індивідуальну податкову консультацію. Це роз’яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій;
• узагальнюючу податкову консультацію. Це оприлюднення позиції центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, що склалася за результатами узагальнення індивідуальних податкових консультацій, наданих контролюючими органами платникам податків, та/або у разі виявлення обставин, що свідчать про неоднозначність окремих норм такого законодавства.

Стосовно рішень контролюючих органів ПКУ передбачає два види оскаржень, про що зазначено у пп. 14.1.7 ПКУ, а саме, оскарження платником податку податкового повідомлення-рішення про визначення сум грошового зобов’язання платника податків або будь-якого рішення контролюючого органу в порядку і строки, які встановлені ПКУ за процедурами адміністративного оскарження, або в судовому порядку.

Щодо оскарження узагальнюючих та індивідуальних податкових консультацій, то відповідно до п. 53.2 ПКУ у судовому порядку платник податків може оскаржити саме наказ, яким затверджено узагальнюючу податкову консультацію, або надану платнику податків індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, якщо на думку платника податків відповідна консультація суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору до окружного адміністративного суду.

Євгеній Змеул звернув увагу платників на те, що ПКУ передбачає два варіанти оскарження рішень контролюючого органу – адміністративний або судовий. Порядок судового оскарження визначено нормами Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАСУ), а строки оскарження передбачено нормами як ПКУ, так і КАСУ.